27.2. Біота Кілійської дельти

Кілійська дельта Дунаю — одне з найбільших водно-болотних угідь на Європейському континенті. Для неї характерним є поширення на значних площах унікальних комплек сів різноманітних природних біотопів. В українській частин дельти створено біосферний заповідник «Дунайські плавни Його територія (14851 га) згідно з Рамсарською конвенцією віднесена до водно-болотних угідь міжнародного значення.

У дельті Дунаю нові біотопи, а відповідно і нові біоценози, утворюються значно швидше, ніж у дельтових ділянках інших річкових систем. Протягом життя одного покоління на дельтовій території Дунаю можна спостерігати утворення різноманітних біотопів з характерними для них рослинним і тваринним світом. Наявність різних за часом формування біотопів, які відрізняються стадіями дельтової сукцесії, створює дуже велике біологічне різноманіття рослинності і тваринного населення.

У приморській частині дельти гідробіоценози сформовані з організмів, які пристосувались до існування в умовах коливання солоності води та змін її іонного складу. Значні площі заплавної частини дельти Дунаю та більшості її водойм на вкриті заростями вищої водяної рослинності. Найбільші площі займають зарості очерету звичайного, рогозів вузьколистого та широколистого. Серед дельтових рослинних угруповань можна бачити багатогектарні площі водяного горіха плаваючого, латаття білого, плавуна щитолистого, сальвінії плаваючої, глечиків жовтих та інших. До Червоної книги України занесені три види водяного горіха (Trapa natans, Trapa danubialis, Trapa pseudocolchica).

У водоймах і водотоках української ділянки Дунаю розвиток фітопланктону обмежений високою каламутністю води. Серед 529 видів водоростей, які виявляються в них, переважають представники діатомових і зелених. За кількістю видів з діатомових найбільш часто зустрічаються представники родів ніцшія, навікула, синедра, цимбела. Серед зелених за числом видів переважають хлорококові водорості, особливо з роду Scenedesmus. Зустрічаються нечисленні представники синьозеле-них, евгленофітових, динофітових і золотистих водоростей, але їх чисельність і біомаса дуже низькі. В цілому біомаса фітопланктону в Кілійській дельті Дунаю значно менша, ніж в Дельтах інших великих річок України. Це обумовлене, з одного боку, високою каламутністю води, а з другого, - наявністю значних масивів вищої водяної рослинності, яка є стримуючим Фактором розвитку фітопланктону. Однак в останні роки в період літньої межені, коли каламутність води знижується, постійно Реєструється інтенсивна вегетація фітопланктону з біомасою до —30 мг/дм³ і більше, в основному, за рахунок розвитку, Діатомових водоростей. Серед них домінує Stephanodiscus bantzschii, що свідчить про значну евтрофікацію дунайської води.

Різноманітний тваринний світ української частини Дунаю. У зоопланктоні водойм і водотоків нараховується близько 320 видів безхребетних, серед яких 130 видів коловерток, 90 видів веслоногих і 90 видів гіллястовусих ракоподібних. Серед on нізмів мезопланктону зустрічаються вусоногі раки — балянуси. Масовий розвиток комах у дельті Дунаю обумовлює поширення їх личинкових форм у воді і донних ґрунтах.

На різних ділянках гирлової частини Дунаю видове різно маніття і чисельність зоопланктону суттєво відрізняються Якщо у русловій частині його середня чисельність за вегетаційний період не перевищує 7 тис. екз./м³ (максимальна — до 14 тис. екз./м³), то у рукавах та невеликих протоках вона становить 67 тис. екз./м³, а у найбільш продуктивний весняний сезон навіть 148—232 тис. екз./м³. Така різниця пояснюється обмеженням розвитку зоопланктону у русловій частині швидкою течією, а також високою каламутністю води. Невисокий таксономічний склад зоопланктону у затоках авандельти (частини дельти з боку моря), для яких характерними є досить значні коливання хімічного складу води. В середньому за вегетаційний період його чисельність реєструється в межах 8—10 тис. екз./м³.

Для нижнього Дунаю характерним є видове багатство фауни донних безхребетних, в основному олігохет, поліхет, корофіїд, бокоплавів, рівноногих ракоподібних, молюсків, хірономід та личинок інших комах. Найбагатший зообентос у рукавах і невеликих протоках з невеликою течією води. Його середньорічна чисельність становить 19 тис. екз./м², а біомаса досягає 40 г/м². Найбільшу біомасу формують олігохети та молюски. У русловій частині Кілійського рукава середня чисельність зообентосу не перевищує 12 тис. екз./м², біомаса — 15 г/м² [16].

Опріснені і осолонені водойми авандельти не відрізняються високою продуктивністю бентосних організмів. Середня чисельність за вегетаційний період становить 0,2—2,0 тис. екз./м , біомаса -- 0,8—16,0 г/м². Переважають (до 90 %) численні середземноморські евригалінні корофіїди.

У дельті Дунаю зустрічається більше 90 видів риб. Серед них багато цінних промислових, таких як дунайський оселе­дець, руський осетер, сазан, судак, лящ та інші.

З усіх річок Північно-Західного Причорномор'я тільки в Дунаї відбувається розмноження осетрових риб. На акваторії біосферного заповідника «Дунайські плавні» виявлено 15 види риб, які занесені в Червону книгу України, а 7 видів риб зане сені в європейський Червоний список. Це дунайський лосось (Нucho hucho), чорноморський лосось (Salmo trutta labrax), імбра (Umbra krameri), чопи малий (Aspro streber) і звичайний (Aspro zingel) та інші.

Гідротехнічне будівництво на Дунаї негативно впливає на прохідні види риб (серед них є занесені в Червону книгу). У Дунаї живуть такі ендемічні види риб, як дунайський лосось, малий чоп, смугастий йорж (Gynnocephalus schraetser), дунайський довговусий пічкур (Gobio uranoscoppus). Ці риби зустрічаються тільки в Дунаї і ніде більше.

У цілому іхтіофауна гирлової області Дунаю характеризується значним переважанням прісноводних риб над морськими та солонуватоводними. В останні десятиріччя у водоймах дельти Дунаю поширились інтродуковані риби далекосхідного фауністичного комплексу — білий амур, білий і строкатий товстолоби, амурський чебачок.

Небагато місць на планеті мають такі унікальні природні ландшафти, як Кілійська дельта Дунаю. Природні умови дельти сприяють збереженню земноводних тварин, водоплавних та навколоводних птахів. Особливу цінність являють собою водойми і водотоки Кілійської дельти як гідробіологічна пам'ятка природи. Тут збереглись найбільші угруповання вищих водяних рослин, безхребетних бентосу, риб, що мають промислове значення та таких, що оберігаються як унікальні зникаючі види. Тому необхідно дбати про забезпечення цієї неповторної екосистеми. У 1990 р. на румунській території засновано біосферний резерват «Дельта Дунаю», який охоплює територію 591200 га. До нього включено румунську частину власне дельти, прилеглий до неї озерний комплекс Разелм-Сінос, значні ділянки берега Дунаю, прибережна смуга акваторії Чорного моря до глибин 20 м. На українській частині Дельти Дунаю багато років діє біосферний заповідник «Дунайські плавні». Але ряд цінних водно-болотних угідь не увійшли До складу заповідника, зокрема таких, що відзначаються своєю неповторною лиманно-озерною флорою і фауною (озера Кугурлуй, Картал та інші).

Необхідність посилення водо- та природоохоронної діяльності в українській частині дельти Дунаю пов'язана з тим, що продовжується її господарське використання. Значну шкоду водним екосистемам завдає видобування піску та не завжди екологічно обґрунтовані днопоглиблювальні роботи в судноплавних рукавах. Будівництво на окремих ділянках гирлової частини Дунаю гребель, каналів, шлюзів уже призвело до скорочення, а в деяких випадках — і до повного зникнення унікальних водних біоценозів. Прийняття невідкладних заходів щодо охорони природи дельти Дунаю сьогодні стало складовою частиною екологічної політики України. Прийнято ряд законодавчих актів, спрямованих на збереження рослинного і тваринного світу, Закон про заповідну справу тощо. З метою збереження біологічного різноманіття дельти Дунаю Світовий банк через спеціальний фонд охорони навколишнього середовища (GEF) разом з урядом України здійснюють проекти щодо охорони і раціонального використання природних ресурсів цього регіону. Надається конкретна підтримка в розробці природоохоронних заходів з боку Всесвітнього фонду охорони природи (WWF). Дунай став об'єктом поглибленого вивчення вченими багатьох придунайських країн. Значна робота в цьому напрямку проводиться Міжнародною асоціа­цією лімнологів придунайських країн. У 1988 р. під егідою цієї організації проведена перша комплексна наукова експедиція для вивчення екосистем Дунаю за участю фахівців із десяти країн — всього 116 чоловік. У наступні роки проведено ще дві подібні експедиції, які дали можливість розробити рекомендації щодо управління процесами формування якості води та біопродуктивності Дунаю, запропонувати комплекс заходів для охорони його вод від забруднення.