26.7. Забруднення, водосховищ і його вплив на формування якості води та рибопродуктивність Дніпра.

Протягом усього періоду існування дніпровських водосховищ на них істотно впливав і впливає антропогенний прес. Окрім безпосереднього впливу зарегулювання стоку на розвиток фітопланктону, виникнення «цвітіння» води, перебудову планктонних і донних біоценозів, формування заростей вищих водяних рослин на мілководдях та інших екологічних наслідків, розглянутих вище, у дніпровські водосховища потрапляли і потрапляють численні забруднюючі речовини. Великі міста (Київ, Черкаси, Кременчук, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Нікополь) забруднюють водосховища неочищеними або недоочищеними стічними водами, що містять як комунально-побутові відходи, так і стоки різних підприємств. Тому ці стічні води одночасно зумовлюють сапробізацію, евтрофікацію та токсифікацію водосховищ. Досить згадати, що річний стік фосфору (в перерахунку на Р₂О₅) одного лише Києва становить близько 800 т на рік, а це призводить до підвищення вмісту фосфору в нижчерозташо-ваному Канівському водосховищі до неприйнятних меж (30— 50 мкг/дм³) і стимулює «цвітіння» води.

Особливо негативну роль в екології водосховищ в 50—60-ті pp. XX ст. відіграло забруднення інсектицидами ДДТ і гексахлораном (ГХЦГ). У Канівське водосховище ДДТ надходив з стічними водами одного з підприємств, що виробляло цей препарат. Додатковим джерелом забруднення водосховищ ДДТ та гексахлораном було широке застосування цих інсектицидів У сільському господарстві Придніпров'я. Отрутохімікати надходили у водосховища також при пилових бурях, що піднімали забруднені маси ґрунту з поверхні землі південних областей України, де протягом десятків років постійно застосовувались стійкі і дуже токсичні отрутохімікати (особливо ДДТ і гексахлоран). Вони накопичувалися в донних відкладеннях, передавалися по трофічних ланцюгах і нарешті акумулювалися в хижих рибах (судак, щука, окунь) — переважно в їх жировій і мозковій тканинах. Це зрештою позначалось на стані рибних запасів дніпровських водосховищ протягом тривалого часу [31].

Впровадження синтетичних миючих засобів (детергентів) у побуті та на виробництві призвело до забруднення водосховищ цими токсикантами, що ввійшли до складу стічних вод.

Судноплавство та масовий розвиток моторного човнярства стало причиною значного нафтового забруднення водосховищ, а також їх притоків.

Згідно з статистичними даними [61] у 1999 р. у водосховища Дніпра та його притоки надійшло 5881 млн м³ стічних шахтних і колекторно-дренажних вод, у тому числі без очищення 280,9 млн м³ і недостатньо очищених 1540 млн м³. З цими водами у водойми потрапило 356,9 тис. т сульфатів, 333,6 тис. т хлоридів, 5,4 тис. т азоту амонійного, 30 тис. т нітратів, 592,7 т заліза, 379,3 т нафтопродуктів, 12,1 т міді, 32,6 т цинку, 16,4 т нікелю, 7,2 т хрому тощо.

Значна кількість забруднюючих речовин надходить у водосховища із сільськогосподарських орних земель, тваринницьких комплексів, приватних садиб, територій населених пунктів. У загальному балансі надходження азоту і фосфору у водні об'єкти басейну Дніпра на сільськогосподарські угіддя припадає відповідно близько 28 % і 7,4 % . Із стоками тваринницьких комплексів і ферм поступає 9,7 % азоту, 4,9 % фосфору і 10,9 % калію.

Найбільш забруднені нижні водосховища дніпровського каскаду — Дніпродзержинське, Запорізьке та Каховське. В них протягом десятків років надходять стічні води всього комплексу підприємств південної металургії, коксохімічної, гірничо-видобувної, хімічної та інших галузей промисловості. В складі цих стічних вод — елементи практично всієї таблиці Менделєєва, тисячі різних органічних сполук, серед них такі небезпечні речовини, як ціаніди, роданіди, сполуки миш'яку та багато інших. Вся ця маса хімічних забруднювачів акумулюється перш за все в донних відкладеннях і зумовлює їх токсичність. По трофічних ланцюгах отруйні речовини передаються рибам-бентофагам (лящ, лин, сом та інші).

В той же час висока самоочисна здатність водних мас пелагіалі водосховищ з їх живим населенням забезпечує збереження якості води за показниками органічного забруднення в межах ά-мезосапробності на більшій частині акваторії, а вищий рівень сапробності виявляється лише в межах окремих зон — поблизу великих міст (нижче за течією), на притоках (малих річках) та водотоках, що служать для відведення стічних вод від промислових комплексів.

Забруднення позначається перш за все на рибах. Розвиваються хвороби риб, риби більше підпадають впливу паразитів, а ті, що накопичили в своєму тілі токсичні речовини, можуть бути причиною отруєння людей. Кормова база риб збіднюється. Тому найбільші втрати від забруднень несе рибне господарство.

Ще мало вивчені, але безумовно становлять загрозу здоров'ю риб, сільськогосподарських тварин і людини так звані канцерогенні речовини, що спричиняють ракові захворювання. Вони містяться в складі стічних вод та утворюються внаслідок взаємодії різних хімічних речовин у водних розчинах.

Малі концентрації токсикантів, поступово акумулюючись в органах і тканинах риб, особливо в статевих клітинах, виступають як тривалий в часі фактор підриву плодючості, виникнення виродливих форм та зниження чисельності популяцій риб і кормових безхребетних.

У другій половині 90-х pp. XX ст. важливого значення як фактор антропогенного впливу набуло надмірне спрацювання водосховищ внаслідок перенапруженої роботи дніпровських ГЕС. При цьому скаламучуються донні відкладення, насичені забруднюючими речовинами, інтенсивно поглинається кисень з води і виникають великомасштабні замори — масова загибель риб усіх видів (переважно взимку). В той же час зграї товстолоба, що має позитивний реотаксис, пливуть за прискореною течією, потрапляють у турбіни електростанцій і там гинуть, а їх трупи скидаються в нижній б'єф, забруднюючи нижчерозташовані водосховища.

Надмірне спрацювання водних запасів водосховищ призводить до обсушення мілководь, а з цим пов'язане відмирання великих масивів водяної рослинності і втрата нерестових пло фітофільних риб, що теж є серйозним фактором підрив рибних запасів Дніпра.

На формування якості води впливає стан прилеглих територій зокрема, підтоплення земель, ерозійні процеси та руйнування берегів. Площі прибережної смуги дніпровських водосховищ які знаходяться у зоні підняття ґрунтових вод, становлять близько 700 тис. га. Для захисту цих земель створюються водозахисні споруди (водообмежувальні і захисні дамби, дренажні канали, насосні станції тощо), що запобігають поширенню підтоплення земель. Із загальної довжини берегової лінії дніпровських водосховищ 3079 км на площі 760 км² побудовано такі захисні споруди.

Важливою умовою запобігання ерозії ґрунтів прилеглих територій, з якою пов'язане змивання гумусного шару, органічних і мінеральних речовин у водойми, є дотримання оптимальних, екологічно обґрунтованих нормативів розорювання земель. У басейні Дніпра цей показник перевищує 65 % при допустимому 40 %. Лісистість знизилась до 14 % при оптимальному залісненні навколо водосховищ та їх приток на площі приблизно 30 % території. Усе це призводить до зростання площ еродованих земель, інтенсивного змивання поверхневого шару ґрунту під час дощів, танення снігу та надходження його у водойми, що негативно впливає на якість води.

Забруднення і погіршання якості води вимагає додаткових витрат на її обеззараження та очищення на водогонах централізованого міського водопостачання та системах зрошувального землеробства. Вода, що використовується для зрошування і яка забруднена стійкими токсичними речовинами, може переносити їх на сільськогосподарські угіддя, де вони можуть накопичуватись в ґрунтах, а далі надходити до культивованих рослин, надаючи токсичних властивостей сільськогосподарській продукції. На межі тисячоліть екологічне оздоровлення басейну Дніпра стало одним з пріоритетних напрямків природоохоронної діяльності уряду України. Цій меті підпорядкована «Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води». Як довгостроковий організаційно-економічний документ Програма визначає стратегічні напрямки сталого функціонування екосистеми Дніпра, еклогічно безпечних умов життєдіяльності населення в його басейні [61].