29.2. Біота Південного Бугу

Різноманіття гідрологічних і гідрохімічних умов різних ділянок ріки відобразилось і на її біоті, в складі якої нараховується близько 200 видів водоростей планктону, 118 — фітомікробентосу, 56 — фітоперифітону. На рівнинній частині річки переважають діатомові і зелені водорості, у пониззі поряд з олігогалінними діатомовими і зеленими зустрічаються значні кількості евригалінних і мезогалінних діатомових. У нижній течії та на порожистих ділянках фітопланктон бідний, бо швидка течія зносить його. У тихих заводях та серед каміння поширені такі зелені нитчасті водорості, як кладофора, спірогира, ентероморфа.

Вищі водяні рослини на крутосхилих берегах водосховищ значного розвитку не досягають. Досить великі площі заростей вищих водяних рослин зустрічаються на окремих заболочених ділянках ріки, розташованих у верхній та середній її частинах. У нижній течії Південного Бугу (нижче м. Нова Одеса) смуга заростей вищих водяних рослин розширюється до 200— 500 м. Серед них зустрічаються рогіз, очерет, глечики жовті, латаття біле та інші.

У зоопланктоні різних ділянок річки зустрічаються значні кількості коловерток, дещо менше — веслоногих і гіллястовусих ракоподібних, серед яких на більш спокійних ділянках ріки живуть дафнії та босміни.

Для Південного Бугу в цілому характерним є наявність представників каспійської і пліоценової понтичної фауни. Особливо значне їх видове різноманіття у нижній течії та порожистих ділянках ріки. Тут зустрічаються з молюсків – дрейсена, теодокс, фаготія; з гамарид — понтогамаруси і дикерогамаруси; з амфіпод - хетогамаруси; багато видів мізид, корофіїд та кумових ракоподібних.

Донне населення Південного Бугу приурочене до різних типів ґрунтів: кам'янистого, піщаного, глинистого та замуленого. На таких ґрунтах утворюються характерні донні гідробіо-ценози. Так, у середній течії, де переважають кам'янисті ґрунти, масово мешкають молюски фаготія, річкова лунка, дрейсена, губки, корофіїди, личинки волохокрильців та одноденок.

На піщаних ґрунтах нижче Олександрівської ГЕС переважають олігохети, а на глинистих — корофіїди та личинки одноденок. Ближче до пониззя на донних мулових відкладеннях масового розвитку набувають личинки хірономід, а у перехідній зоні (між с. Нова Одеса та с. Гур'ївка), де періодично спостерігається осолонення води, піщано-мулисті ґрунти заселені прісноводними і солонуватоводними бентосни-ми організмами, серед яких домінуюче положення займають молюски (дрейсена бузька). Досягають високої чисельності поселення каспійських поліхет, олігохет, мізид. Такі ґрунти є улюбленим біотопом гамарид та корофіїд.

Особливо різноманітна фауна Бузького лиману. В залежності від переважання прісних (верхня частина) або солоних (нижня частина) вод спостерігається і розселення бентосних організмів. На значних глибинах з підвищеною солоністю води, де рівень насиченості киснем знижений, переважають олігохети, поліхети і хірономіди, чисельність і біомаса яких невисока.

В мілководній частині видове різноманіття більш багате. Домінуюче положення займають молюски дрейсени. Серед поліхет виділяється значною чисельністю евригалінна Nereis diversicolor, з мізид — Paramysis lacustris і Paramysis kroyeri, з корофіїд — Corophium volutator, а з кумових раків — Pterocuma pectinata та Pseudocuma tenuicauda.