4.5. Харові водорості (Charophyta)

Цей відділ водоростей налічує близько 300 видів. Представлений макроскопічними формами, які за зовнішнім виглядом нагадують вищі рослини. У структурі слані виділяється головна вісь (стебло) та бічні пагони, які часто називають листками (рис. 12).

Такі утворення у багатьох харових водоростей вкриті особливим шаром клітин, які мають назву кори. Як і у зелених водоростей, набір пігментів включає хлорофіли а і b та каротиноїди. Розмножуються статевим і безстатевим шляхом. Поширені харові водорості переважно у прісних ставках і озерах, каналах, струмках і річках. Нечисленні види зустрічаються у солоних озерах. У водоймах харові водорості оселюються на м'яких замулених ґрунтах на глибині 1—5м, рідше — на піщаному ґрунті.

Харові водорості вегетують у водоймах різних континентів і кліматичних зон, зокрема у водоймах різних регіонів України, в дуже холодних озерах Норвегії та в гарячих джерелах Ісландії. У водоймах України налічується кілька десятків видів харових, поширених в прісних, головним чином стоячих водоймах, а також в розпріснених морських затоках, лиманах і континентальних солонуватих водоймах, досягають іноді дуже рясної вегетації. Такі види, як хара ламка (Chara fragilis) та хара звичайна (Chara vulgaris), у більшості випадків утворюють зарості на мілкому мулистому або піщаному ґрунтах на глибині 1—5 м. Вони зустрічаються інколи на значно більших глибинах — 30— 40 м. У поліських озерах харові подекуди вкривають все дно і використовуються місцевим населенням як органічні добрива.