3.2. Віруси.

Віруси — найдрібніпіі живі істоти, що зустрічаються природних водах. Вони вільно проходять через бактеріальніj фільтри, мають лише один тип нуклеїнових кислот (ДНК або РНК) і розмножуються тільки в клітинах водоростей, рослин або тварин, часто викликаючи тяжкі інфекційні захворювання.

У культурі водоростей-еукаріотів, що мають сформоване ядро (наприклад, хлорела Chlorella vulgaris), віруси викликають повний розпад клітин. Вірусоподібні гексагональні включення виявлені в клітинах прісноводної червоної водорості (Sirodotia tenuissima), улотриксових (Uronema gigas), в зооспорах бурої морської водорості (Chorda tomentosa) тощо. У заражених вірусом культурах водоростей різко зростає кількість відмерлих клітин.

Вірус синьозелених водоростей (прокаріоти, які не мають обмеженого мембранами ядра) вперше був виділений у 1963 р. Його позначили LPP-1, що свідчило про чутливість до нього таких видів як Lingbia, Plectonema, Phormidium [128]. Виділено ряд штамів вірусів із водойм різного типу, які викликають розклад синьозелених водоростей з роду Anabaena, зокрема Anabaena variabilis — одного із збудників «цвітіння» води [53].

За ефектом дії віруси синьозелених водоростей нагадують бактеріофаги, що дало підставу називати їх ціанофагами. Бактеріофагами, або просто фагами, називаються віруси, які можуть викликати розчинення бактерій (бактеріоліз).

Віруси викликають ряд небезпечних захворювань риб. До таких вірусних захворювань, які протікають у вигляді епізоотій, належать злоякісна краснуха, інфекційна водянка коропів, лімфоцитоз морських камбал та панкреанекроз форелей.

У водні об'єкти віруси можуть надходити зі стічними водами промислових, комунально-побутових підприємств, приватних садиб та тваринницьких комплексів. Відомо понад 100 видів вірусів, які виявляються при дослідженнях води та донних відкладень. Серед них ентеро-, адено-, рео- та міксо-віруси, які викликають небезпечні захворювання людей. Деякі з них дуже стійкі у водному середовищі і тому тривалий час можуть зберігати високу вірулентність. Зокрема, це стосується вірусів — збудників інфекційного гепатиту, ентеро- і аденовірусів. Відомі випадки епідемій так званого водного інфекційного гепатиту, коли причиною захворювання людей виявилося вживання зараженої вірусом води [97]. Так, у СІЛА зареєстровано понад 48 спалахів цієї хвороби, під час яких захворіло більше 30 тисяч чоловік. До таких же наслідків призвів розлив забрудненої води з річки Жумни (Індія) під час її повені. Водні епідемії вірусного гепатиту зафіксовані за останні 100 років на Австралійському континенті, у Швеції, Франції та інших країнах.

Наявність у водоймах ентеровірусів та бактеріофагів пов'язана переважно з їх фекальним забрудненням. Найбільша частота виявлення ентеровірусів спостерігається в сильно забруднених річках, рідше — в помірно забруднених. Виявлення у воді ентеровірусів не завжди супроводжується спалахами захворювання людей, але їх наявність свідчить про те, що серед населення є носії вірусів та існують джерела їх надходження з водозбірної площі водних об'єктів [97].

Серед інших патогенних вірусів, які можуть знаходитись у водоймах, слід зазначити вірус поліомієліту та аденовіруси — збудники таких хвороб, як везикулярний висип, кон'юктивіти та риніти.