19.5. Розрахунки потенційної і промислової рибопродуктивності

Існує кілька методів визначення потенційної рибопродуктивності водних об'єктів. Усі вони побудовані на основі визначення продуктивності кормової бази риб, коефіцієнтів засвоєння та перехідних коефіцієнтів з урахуванням втрат речовини і енергії на різних рівнях трофічного ланцюга. Застосовуються такі основні методичні підходи: 1) орієнтовний розрахунок промислової і потенційної рибопродуктивності за рівнем первинної продукції фітопланктону (метод В. В. Бульона, Г. Г. Вінберга [40]); 2) спрощений розрахунок потенційної і промислової рибопродуктивності за рівнем розвитку основних угруповань кормових безхребетних, який включає розрахунки рибопродуктивності за зоопланктоном та макрозообентосом.

Найбільшою точністю і складністю характеризується метод розрахунку потенційної і промислової рибопродуктивності на основі біотичного балансу, який відображає біологічний кругообіг речовин і енергії у водній екосистемі і базується на основних положеннях продукційної гідробіології [80]. Хоча цей метод має окремі допущення і спрощення, пов'язані з розрахунками такого кругообігу, але він може служити фундаментальною основою для розрахунків потенційної і промислової рибопродуктивності водних екосистем.

Промислом вилучається лише певна частина загальної маси риб, що продукується у водних екосистемах протягом вегетаційного сезону. В різних рибогосподарських водних об'єктах коефіцієнт вилову риб Кв варіює від 0,02 до 0,35, тобто промислом охоплюється 2—35 % рибопродукції. Продукцію риб (потенційну рибопродуктивність) можна розрахувати також на основі величини реального вилову риби, поділивши його на К_в, встановлений для цього конкретного водного об'єкта.

Частина 5. АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ НА ВОДНІ ЕКОСИСТЕМИ