34.2. Гідробіонти болотних екосистем

При всіх особливостях хімічного складу води і торф'яних ґрунтів у болотах різної трофності часто виявляються схожі рослинні угруповання. Поряд з цим є і специфічні рослини, приурочені до певних умов середовища. В цілому біологічне різноманіття болотних екосистем і біомаса гідробіонтів різних трофічних рівнів невеликі.

У верхових болотах України, де чергуються зволожені та більш сухі ділянки (грудкуваті), рослинність представлена як гігрофітами, так і ксерофітами. На торф'яних ґрунтах з підвищеною кислотністю води добре ростуть сфагнові мохи (Sphagnum fascum, Sph. medium, Sph. balticum та інші). Тут зустрічаються невеликі кущики касандри, або хамедафни чашкової (Cassandra calyculata), лохини (Vaccinium uliginosum), багна звичайного (Ledum palustre), журавлини (Vaccinium oxycoccos).

Планктонні водорості представлені, в основному, золотистими (види динобріон роздвоєний, синура ягідкова, маломонас хвостатий) та криптофітовими (криптомонас яйцеподібний), їх біомаса найбільша навесні та в осінній теплий період. Влітку їм на зміну приходять десмідієві водорості бамбузина Бребіссона, мікрастеріас зрізаний та інші). У верхових болотах протягом весни і осені реєструється значна чисельність і біомаса діатомових (евнотіа півмісячна, фрустулія ромбоподібна та інші) та деяких хлорококових водоростей (ооцистис поодинокий). Інколи у цих болотах зустрічаються синьозелені водорості (стигонема очкаста). На відміну від верхових, у низинних болотах в фітопланктоні домінують зелені вольвоксові, хлорококові, евгленофітові і синьо-зелені водорості. В цілому ж в болотних водах, які мають низьку концентрацію біогенних елементів та високу кислотність, умови для розвитку фітопланктону несприятливі.

Зоопланктон верхових боліт найбільш широко представлений коловертками. Серед них найчастіше зустрічаються кератела болотна, кератела вальга, кератела пильчаста, поліартра платиптера.

У таких болотах досить поширені гіллястовусі ракоподібні — босміна довгоноса, поліфем педикулюс, сида прозора, церіодафнія афініс, хідорус сферичний. Для низинних евтрофних боліт з нейтральною або слаболужною водою типовими представниками зоопланктону є гіллястовусі і веслоногі ракоподібні (акантоциклоп зелений, діаптомус великий, макроциклоп білуватий). У таких болотах відсутні багато видів коловерток, характерних для верхових боліт. У мезотрофних болотах, в залежності від особливостей гідрохімічного складу води і ґрунту, можуть зустрічатись гідробіонти, притаманні як верховим, так і низинним болотам.

У планктоні боліт широко представлені десмідієві водорості, які інтенсивно розвиваються в слабокислих і нейтральних водах, а з зоопланктонтів — види роду Ceriodaphnia.

Видовий склад зообентосу в болотах дуже бідний, що обумовлено низьким вмістом кисню, наявністю метану в придонних шарах води та виходом інших токсичних газів з-під покладів торфу. Типові болота практично не мають сформованої іхтіофауни. Це пояснюється не лише хімічним складом води, а й ізольованістю боліт від інших водойм, де розмножуються риби.

У болотах живуть іспецифічні організми, які можна розглядати як індикаторні. Так, у верхових болотах при загальній низькій біопродуктивності і біорізноманітті виявляються кліщі Lohmannella violacra та комахи роду Lencorrhinia, що мешкають лише у таких умовах.

Збереження болотних екосистем необхідне не тільки як важливих водорегулюючих чинників, а й як природних об'єктів, для яких притаманні специфічні флора і фауна.