26.3. Основні угруповання водоростей та їх роль в екосистемах

Фітопланктон. Зіставлення структури фітопланктону дніпровських водосховищ до і після зарегулювання стоку Дніпра свідчать про значні зміни видового різноманіття окремих таксонів планктонних водоростей. Кількісне співвідношення окремих таксономічних груп водоростей (рід, родина, порядок) залежить від особливостей їх біології та комплексу екологічних факторів середовища, зокрема від швидкості течії, сонячної радіації, сезонної динаміки температури води, концентрації біогенних речовин та інших факторів. Зарегулювання Дніпра викликало суттєві зміни гідрологічного і гідрохімічного режимів, які істотно вплинули на характер розвитку фітопланктону.

Видовий склад угруповань водоростей у водосховищах Дніпра формувався на основі їх видового різноманіття в річці до зарегулювання, в затоплених заплавних водоймах, а також фітопланктону, який вносився у новоутворені водосховища з водою притоків та з водозбірної площі. Основою формування фітопланктону дніпровських водосховищ є внутрішньо-водоймні зміни біотопів (аутогенна сукцесія) та результат впливу зовнішніх (антропогенних) факторів (екзогенна сукцесія).

Багаторічну сукцесію фітопланктону можна розглянути на прикладі найбільшого з внутрішньокаскадних водосховищ —Кременчуцького [117]. Після створення цього водосховища різноманіття фітопланктону формувалося на основі біофонду водоростей, що існував раніше. Це обумовило початкове підвищення загальної кількості видів водоростей в порівнянні із незарегульованою ділянкою ріки. Але поступово видовий склад водоростей зменшувався за рахунок випадіння річкових форм. Так, уже протягом перших років у фітопланктоні Кременчуцького водосховища нараховувалося більше 350 видів водоростей. Внаслідок утворення великих площ мілководь та загального підвищення концентрації біогенних елементів у воді біомаса фітопланктону зросла в 1,5—7,0 разів, переважно за рахунок синьозелених, діатомових і зелених водоростей.

У процесі формування екосистеми водосховища та заростання мілководь вищою водяною рослинністю видове різноманіття планктону зменшувалось. Після двадцяти років існування у фітопланктоні Кременчуцького водосховища налічувалос близько 260 видів водоростей. На цьому етапі в складі фітопланктону переважали зелені і діатомові водорості, а його біомаса коливалась у різні роки в досить широких межах Так, влітку 1981 р. вона становила 2,1—16,8 г/м³, а уже v наступному році -- 9,1—32,4 г/м³. Середньорічна продукція органічних речовин у ці роки в літній період коливалась v межах від 8,2 до 19,6 г О₂/м², а з наближенням осені спадала до 1,9—4,1 г О₂/м².

Епіфітон, або епіфітні угруповання водоростей, утворюють обростання на вищих водяних рослинах. До зарегулювання Дніпра їх виявлялось близько 340 видів, а після утворення водосховищ і заростання мілководь вищою водяною рослинністю їх видове та внутрішньовидове різноманіття збільшилось до 543 таксонів. Зростання різноманіття епіфітону відбувалось, в основному, за рахунок зелених, діатомових і евгленофітових водоростей. Серед домінантів зустрічаються нитчасті форми із синьозелених, діатомові та макроскопічні зелені нитчасті, які можуть відриватись від макрофітів і утворювати скупчення на поверхні води.

Основну біомасу епіфітону утворюють діатомові і зелені водорості. Найбільша ж чисельність діатомових, синьозелених та зелених. У дніпровських водосховищах епіфітон характеризується великою мозаїчністю поширення, що відображає різноманітність екологічних умов.

Крім епіфітних водоростей зустрічаються обростання твердих субстратів (греблі, опори мостів тощо), які належать до фітоперифітону.

Фітомікробентос. Серед угруповань фітомікробентосу дніпровських водосховищ налічується близько 509 видових і внутрішньовидових таксонів водоростей, які утворюють донні альгоценози та альгосинузії в заростях вищих водяних рослин. У фітомікробентосі переважають синьозелені, діатомові, зелені, а також евгленофітові, криптофітові тощо. До зарегулювання Дніпра основна роль належала бентосним діатомовим, зеленим, синьозеленим та евгленофітовим водоростям. Після утворення водосховищ у складі фітомікробентосу значну роль стали відігравати планктонні форми. Виходячи з екологічних умов дніпровських водосховищ, можна виділити угруповання фітомікробентосу двох зон: фотичної (глибина до 3 м) та глибоководної (більше 3 м). У першій зоні в сучасний період (кінець XX — початок XXI ст.) переважають види водоростей, то належать до родів навікула, ніцшия, цимбела, синедра, у фітомікробентосі глибоководної зони — діатомові з родів мелозира, стефанодискус та деякі синьозелені водорості (мікроцистис та інші), але їх чисельність і біомаса невеликі. Для фітобентосу фотичної зони характерним є переважання продукційних процесів над деструкційними, що супроводжується накопиченням органічних речовин.