logo search
GE

Вміст хрому у воді (мкг/дм3) і донних відкладеннях (мг на 1 кг сухої маси) деяких водних об'єктів України [73, 74]

Водні об'єкти

Вода

Донні відкладення на глибині до 5 см поверхневого шару

Водосховища Дніпра

Київське

6,0-46,7

27,3-48,6 (34,8)

Канівське

4,5-58,0

Кременчуцьке

5,8-78,6

29,5-58,6 (43,8)

Запорізьке

6,7-92,5

91,6-147,5(118,0)

Каховське

9,2-112,0

42,5-112,0(66,8)

Лимани

Дніпровсько-Бузький

14,5-123,0

86,5-176,0(125,8)

Дністровський

14,3-108,5

Кілійська дельта Дунаю

12,6-168,0

Гирло Дністра

26,0-142,0

Примітка. Вказано граничні величини, у дужках – середні концентрації.

Токсичність хрому виявляється в залежності від його загальної концентрації та наявності у воді органічних речовин зокрема гумусових речовин, білковоподібних та вуглеводних сполук, з якими він утворює комплекси. Так, частина хрому, зв'язаного з гумусовими речовинами у дніпровських водосховищах у літньо-осінній період досягає 45—58 % від сумарного вмісту його в комплексних сполуках.

Серед елементів, які постійно надходять у водні екосистеми з водами з водозбірної площі, є алюміній. У глинистих ґрунтах його вміст досягає 10—18%, піщаних — 2—5, а торф'янистих — 0,1—0,5 %. Гумінові і фульвокислоти водного середовища прискорюють вимивання алюмінію з ґрунтових частинок, які надходять у водне середовище.

У сполуках алюміній проявляє ступінь окиснення +3, легко окиснюється до А12О3. Такі сполуки розчиняються у водних розчинах, що мають лужну реакцію. Для водних екосистем найбільше значення мають сполуки алюмінію з кремнієвою кислотою, з яких утворюється ціла група силікатних мінералів, зокрема коаліт (Аl4{Si4O10}(ОН)8), галузит (Аl4{Si4O10}(ОН)84H2O), цеоліт та ін. Алюмосилікати — найпоширеніші сполуки земної поверхні, які поступово вивітрюються і руйнуються, внаслідок чого утворюються звичайні глини, основою яких є продукти розпаду сполук алюмінію - кварц і каолін. Надходячи у воду і осідаючи на дно водойм, вони впливають на формування донних ґрунтів.

Алюміній виявляє токсичний вплив на водяні організми. Так, гостра токсичність A1(NO3)3 для дафній спостерігається при концентрації 5 мг/дм3. Нітрат алюмінію у такій же концентрації викликає у форелі різні порушення координації рухів, перекидання набік. Токсичний і сульфат алюмінію. При концентрації 10 мг/дм3 у м'якій воді під його впливом уже через 5 год гине триголкова колюшка, а при концентрації 0,1 мг/дм3 смерть наступає через 6 діб. Токсичність хлориду алюмінію виявляється по відношенню до безхребетних і риб при концентрації 5 мг/дм3.

У донних ґрунтах гідроксиди алюмінію зв'язують фосфати, переводячи їх у менш розчинну і менш доступну для рослин сполуку. У невеликих концентраціях алюміній може стимулювати ріст і розвиток рослин. Але вже в концентраціях від 10 до 60 мг/кг ґрунту він пригнічує їх розвиток, порушуючи фосфорне живлення.