6.2. Губки (Porifera)

Багато водяних організмів належать до підцарства багатоклітинних тварин (Metazoa). Характерною особливістю таких «організмів є багатоклітинна структура їх тканин, які до того ж виконують спеціалізовані функції.

Представниками найпримітивніших багатоклітинних водяних організмів є губки (тип Porifera). Вони мають циліндричну або глечикоподібну форму, їх довжина 2—3 см (одиночні форми), а утворювані ними колонії можуть досягати висоти 1—1,5 м. Із 5 000 відомих видів більшість — це переважно морські організми, але серед них є й прісноводні форми. За 'морфо-функціональними ознаками губок об'єднують у три класи. Клас вапнякових губок (Calcarea) включає губки, які мають вапнякові спікули. Представниками таких вапнякових губок є морські форми сикон (Sy-соп) та лейкосоленія (Leucosolenia). До класу скляних (Hyalospogia) належать так звані скляні губки, які мають кремнієві шестипроменеві спікули. Серед них виділяється евплек-тела (Euplectella), яку інколи називають кошиком Венери та гіалонема (Hyalonema) (рис. 25). Губки, що мають кремнієві спікули або спонгинові скелетні утворення, об'єднані у клас звичайних губок (Demospongia). У басейні Дніпра виявлено лише 5 видів прісноводних губок. Усі вони — колоніальні форми. Типовим представником класу звичайних губок, що мешкають у прісних водах, є губка звичайна (Spongilla la-custris). її колонії мають вигляд ламких зеленуватих кущиків висотою 10—20 см, що прикріплюються до каміння, залишків дерев або стебел очерету. Завдяки фільтруючому типу живлення губки відіграють важливу роль у процесах самоочищення водойм.