4.8. Евгленофітові водорості (Euglenophyta)

Поширені у прісних, переважно евтрофних водоймах. Деякі з них є індикаторами рівня забруднення вод. Евгленофітові водорості — одноклітинні (рідше колоніальні) рухливі організми, мають один, іноді два джгутики, розташовані на передньому кінці тіла, одноядерний протопласт з вічком і хроматофорами. Серед них є безкольорові та забарвлені у зеленуватий, жовто-зелений, бурий та цегляно-червоний колір. Хлоропласти містять хлорофіли а і б. Цей відділ включає також значну кількість безбарвних форм. Зовні їх тіло вкрите протоплазматичною оболонкою, через яку просвічуються вічко і пульсуючі вакуолі. Такі представники евгленофітових, як евглена зелена (Euglena viridis), часто використовують для лабораторних досліджень, зокрема при вивченні ролі вакуоль в осморегуляторних процесах.

Евгленофітові водорості — переважно автотрофні організми, але вони можуть засвоювати з води і органічні речовини осмотичним або фагоцитозним шляхом (міксотрофізм). Безбарвні види — гетеротрофи. Це дало підставу деяким зоологам вважати їх за найпростіших тварин. Розмножуються евгленофітові водорості поздовжнім поділом клітин.

Евгленофітові водорості включають лише один клас — евгленофіцієві (Euglenophyceae), до якого входять порядки: евгленальні (Euglenales) та паранемальні (Paranematales). Вони зустрічаються в екосистемах водних об'єктів різного типу і різного ступеню забруднення: річках, озерах, водоймищах, калюжах тощо, їх можна знайти у нейстонній плівці, поверхневих та придонних шарах води. Найінтенсивніше розвиваються у водоймах з невисокою мінералізацією води та помірною швидкістю течії. Витримують коливання температури в межах 0—27 °С та реакції (рН) води від 3,0 до 8,9. Поряд з вільноплаваючими деякі ведуть прикріплений спосіб життя на зоопланктонтах, наприклад, види роду колацій (Colacium). Серед евгленофітових водоростей є паразитичні форми, які оселюються в кишечниках водних безхребетних і на зябрах риб.

Як організми, здатні до міксотрофного живлення, евгленофітові відіграють важливу роль у процесах самоочищення прісних вод та в доочищенні стічних вод.

У водоймах України найпоширеніші водорості з роду евглена (Euglena). Вони живуть переважно у невеликих прісних, часто з великим вмістом органічних речовин, та солоних водоймах.

У теплі місяці року можуть викликати зелене або червоне «цвітіння» води. Серед них є і ґрунтові форми. Найпоширеніші евглена зелена (Euglena viridis), евглена голчаста (Euglena acus) (рис. 15, а, б) і евглена спірогира (Euglena spiro-gyra).

У дрібних стоячих та забруднених органічними речовинами водоймах, в прибережних зонах річок і озер, особливо заболочених, поширені водорості роду факус (Phacus). У водоймах України зустрічається факус круглий (Phacus orbicularis), факус грушоподібний (Phacus pyrum) та інші (рис. 15, в, г). Ще більше видів евгленофітових, зареєстрованих у невеликих прісноводних водоймах різних регіонів України, належить до роду трахеломонас (Trachelomonas). Найвідоміші серед них трахеломонас проміжний (Trachelomonas intermedia) та трахеломонас дрібнощетинковий (Trachelomonas hispida) (рис. 15, д, е).

Видове різноманіття водоростей з порядку паранемальних значно бідніше. Водорості роду гетеронема (Heteronema) поширені у водоймах Полісся та Лісостепу.