4.9. Золотисті водорості (Chrysophyta)

Золотисті водорості отримали назву через своє забарвлення. Водоростеві клітини одноядерні і містять від одного до кількох хлоропластів золотисто-жовтого або бурого кольору, що зумовлено наявністю, крім хлорофілів а і с, також (β-каротину та ксантофілів. Водорості цього відділу морфологічно різноманітні, серед них є одноклітинні амебоїдні, монадні, кокоїдні, багатоклітинні нитчасті та тканинні (паренхіматозні) форми. Останні можуть мати вигляд кущиків або розчленованих дисків. Розмноження золотистих водоростей переважно безстатеве і відбувається поділом клітини надвоє та зооспорами. Деякі види розмножуються статевим способом.

Існують два класи золотистих водоростей: гетерохризофіцієві (Heterochrysophyceae) та ізохризофіцієві (Isochrysophyceae). Гетерохризофіцієві, в залежності від структури вегетативного тіла, наявності джгутиків та інших ознак, поділяються на декілька порядків: хризомонадові (Chrysomonadales), ризохризидові (Rhizochrysidales), коколітові (Coccolithales), хризокапсові (Chrysocapsales), феотамнієві (Phaeothamniales) та інші. Клас ізохризофіцієві поділяється на два порядки: ізохризидові (Isochrysidales) та примнезієві (Prymnesiales).

Хризомонадові водорості — монадної (джгутикової) структури, мають один або два джгутики, вільно плаваючі або прикріплені. Ризохризидові мають амебоїдну структуру. Коколітові покриті вапняковими пластинками (коколітами). До цього порядку належать переважно морські і океанічні золотисті водорості. Хризокапсові — переважно колоніальні (рідше одноклітинні) форми, з 1—2 джгутиками. Феотамнієві водорості мають однорядну просту або багаторядну гіллясто-нитчасту структуру.

Водорості, які належать до класу ізохризофіцієвих, характеризуються монадною (джгутиковою) структурою тіла. Це одноклітинні вільноплаваючі водорості. В Україні зустрічається лише один вид цих водоростей — примнезій маленький (Prymnesium parvum) у рибоводних ставках півдня із слабомінералізованою водою. При його масовому розвиткові спостерігається загибель риб внаслідок токсичної дії екзометаболітів водоростей.

Золотисті водорості входять до складу планктону, нейстону та епіфітону (на вищих водяних рослинах). Більшість прісноводних видів — холодолюбні організми, які вегетують на початку весни, в холодний осінній період і навіть взимку — в стоячих та слабопротічних водоймах. Серед них є й види, які живуть у слабосолоних лиманах та озерах.

У водоймах України зустрічається багато видів золотистих водоростей. Прикладом золотистих водоростей з амебоїдною структурою тіла може бути хризамеба ніжна (Chrysamoeba tenera), яка мешкає в планктоні і нейстоні (рис. 16, а).

У планктоні і нейстоні невеликих стоячих водойм поширені водорості з роду хромуліна (Chromulina), наприклад, хромуліна Розанова (Chromulina rosanoffii), з монадною структурою клітин (рис. 16, б). У скупченнях нитчастих водоростей сфагнових боліт Полісся зустрічаються колоніальні водорості, які ведуть нерухомий спосіб життя: сакохризис грушоподібний (Saccochrysis pyriformis). Характерною особливістю їх будови є наявність хромуліноподібних одноджгутикових клітин, які розташовані всередині слизового міхура (рис. 16, в).

Одним з найбільших родів за числом видів (більше від 100), які мешкають у чистих холодних водоймах, є маломонас (Mallomonas). Тіло цих водоростей вкрите панцирем з окреме-нілих лусок різної форми, наприклад у маломонаса кліщоподібного (Mallomonas acaroides) (рис. 16, г).

Серед мешканців прісних, солонуватих водойм та морів зустрічаються в планктоні та обростаннях одноклітинні та колоніальні золотисті водорості, які розмножуються гологамним шляхом, коли зливаються клітини, схожі на вегетативні. У водоймах України досить поширений динобріон роздвоєний (Dinobryon divergens), його колонії мають кущоподібну форму (рис. 16, д).