36.2. Гідрохімічний режим водойм-охолоджувачів

Водойми-охолоджувачі різних фізико-географічних зон України відрізняються за сольовим складом води, вмістом біогенних елементів і органічних сполук. Склад води цих водойм визначається характером природних вод у місцях водозабору, а також хімічним складом відпрацьованої води електростанцій, впливом температури та біологічними процесами. У Поліссі і лісостеповій зоні хімічний склад природних вод формується під впливом карбонатних порід, а в східних регіонах лісостепу та степовій зоні — під впливом ґрунтів, засолених сульфатами та хлоридами. Так, води, які надходили на охолодження агрегатів Чорнобильської АЕС з р. Прип'ять, належать до гідрокарбонатно-кальцієвих вод II типу, а Миронівської ГРЕС (р. Луганка) — до сульфатно-натрієвих високомінералізованих вод II типу. У такій воді вміст сульфатів становить у різні сезони року від 32 до 43,6 % загальної суми аніонів.

У перші роки створення Ташлицького водосховища на р. Південний Буг (Південноукраїнська АЕС) серед основних іонів переважали хлориди і сульфати. Через кілька років експлуатації водосховища відбулось їх вимивання з донного ґрунту і їх концентрація у воді водойми-охолоджувача зменшилась. З цього прикладу можна зробити висновок про роль сольового складу ґрунтів у визначенні загальної мінералізації води, якісного та кількісного співвідношення в ній окремих іонів як у природних, так і в підігрітих водах АЕС та ГРЕС.

Після проходження через теплообмінні системи електростанцій вода втрачає певну кількість солей, а її загальна мінералізація знижується. Так, після проходження дніпровської води через системи охолодження Київської ТЕС-5 загальна мінералізація води зменшується майже на 22 % . Тенденція До зниження мінералізації води характерна тільки для прямоточних систем охолоджування. У водоймах-охолоджувачах з оборотною системою, навпаки, відбувається підвищення як загальної мінералізації, так і твердості (жорсткості) води. Так після кількох років експлуатації Чорнобильської АЕС загальна мінералізація води у водоймі-охолоджувачі зросла з 244 до 280 мг/дм³, а твердість збільшилася з 2,7 до 2,9 мг-екв./л. Такі зміни відбуваються, в основному, внаслідок випаровування води. Якщо ж у водоймах різко зменшується концентрація CO внаслідок фотосинтетичної діяльності фітопланктону, то одночасно збільшується вміст CO₂ , зростає кількість СаСО₃ та MgC0₃, які випадають в осад, утворюючи накип на стінках конденсаційних систем. Особливо інтенсивний перебіг процесів у сонячні літні дні, коли у водоймах-охолоджувачах набувають масового розвитку синьозелені водорості.

З підвищенням температури води в водоймах-охолоджувачах падає вміст розчиненого кисню. Але вміст кисню в них може підтримуватись на рівні 6—14 мг/дм³ завдяки інтенсивному перемішуванню води. В окремі періоди, коли посилюється вироблення електроенергії, у водойми-охолоджувачі може надходити вода з температурою 38—40 °С. Крім того, не виключене надходження у водойми і хімічних реагентів, які використовуються в технологічних процесах енергетичних об'єктів. Все це може супроводжуватись різким падінням насичення води киснем.

Якість води у водоймах-охолоджувачах залежить від вмісту органічних речовин. При прямоточній системі циркуляції води алохтонні органічні речовини відіграють основну роль у визначенні їх загального балансу у водоймах-охолоджувачах. Коли ж станція працює в режимі замкненого циклу водозабезпечення, зростає питомий внесок автохтонних органічних речовин внаслідок про­дукування фітопланктоном та іншими рослинними організмами. На якість води може істотно впливати надходження у відпрацьовані підігріті води хімічних реагентів, токсична дія яких на організм гідробіонтів зростає під впливом підвищеної температури води.