35.3. Гідробіологічний режим ставів рибогосподарського призначення

Для ставів як неглибоких регульованих систем характерною є висока ступінь мінливості флори і фауни. У процесі експлуатації стави замулюються і заболочуються, погіршується їх санітарно-гідробіологічний режим, спадає біологічна продуктивність. З метою запобігання таких негативних явищ у рибних господарствах систематично проводяться екологічні та агротехнічні меліоративні заходи, які включають періодичне осушення ставів, очищення від надмірного накопичення мулу, викошування вищої водяної рослинності та винищення малоцінних смітних риб шляхом вселення риб-хижаків. Все це істотно порушує природний хід сукцесій, і практично в ставах не можна спостерігати клімактеричну стадію. Крім того, в стави вносять органічні і мінеральні добрива, а після закінчення вегетаційного сезону вилучають кінцеву біологічну продукцію у вигляді товарної риби.

Формування флори і фауни спускних ставів проходить ряд стадій від часу весняного заповнення ложа водою до її осіннього спуску. Цей короткий вегетаційний період характеризується сукцесіями, вони такі ж як за аналогічний час при формуванні гідробіологічного режиму новоутворених неспускних наливних ставів.

Фітопланктон у ставах України розвивається звичайно за циклом Свіренка: навесні спочатку з'являються діатомові, потім вольвоксові та евгленофітові водорості; далі починають домінувати хлорококові водорості — переважно це представники родів Scenedesmus та Ankistrodesmus, а з підвищенням температури води домінуючими формами (до 90 % біомаси) можуть стати синьозелені водорості, спричиняючи «цвітіння» води, їх чисельність може досягати десятків мільйонів в одному дециметрі кубічному води. Масовий розвиток синьозелених водоростей в рибоводних ставах може призводити до придух риби внаслідок вичерпання кисню в нічні години та токсичної дії метаболітів і продуктів розкладу цих водоростей. Фітобентос ставів представлений нитчастими водоростями кладофора, ризоклоніум, спірогіра. Подекуди ними повністю заростають окремі ставки, що істотно впливає на газовий режим та формування біоценозів. Нитчасті водорості охоче споживає білий амур. У ставах з високим вмістом кальцію у воді інтенсивно розвиваються харові водорості.

У мілководних ставах склад фітопланктону і фітомікробентосу не диференційований, бо розвиток планктонних водоростей розпочинається в донних відкладеннях (переважно у верхньому шарі мулу), а в подальшому водорості тримаються в усій товщі, в тому числі в придонних шарах води.

Вища водяна рослинність ставів представлена напівзануреними рослинами або, як їх називають у рибництві, «жорсткою» і «м'якою» рослинністю. До першої групи належить очерет звичайний, який часто суцільним кільцем оточує береги великих річкових (руслових) ставів, що їх звичайно використовують для нагулу риби. Очеретом заростають також вершини таких ставів. Серед заростей очерету розвиваються біоценози зоофітосу та обростань, що є багатою кормовою базою коропа, який об'їдає зооперифітон — слимаків, личинок комах та інших тварин.

«Жорстка» рослинність проте вважається шкідливою для ставків, бо вона погіршує газовий режим, змінює рН середовища і сприяє заболочуваню. Тому з нею ведеться бороться шляхом викошування (ручним способом або за допомогою спеціальних агрегатів для викошування очерету). У деяких країнах (особливо в США) застосовують спеціальні «водні гербіциди» для пригнічення або винищення цих «водних бур'янів». Проте встановлено, що гербіциди мають побічну токсичну дію на риб і безхребетних тварин, тому в Україні цей метод не знайшов визнання, а найширше застосування для регулювання розвитку водяної рослинності у ставах дістав білий амур. Проте навколоводна рослинність і зарості очерету мають і водоохоронне значення, запобігаючи забрудненню, що надходить з полів та ферм.

«М'яка» рослинність представлена цілим комплексом рослин, зокрема куширами, рдесниками, водоперицею, елодеєю та багатьма іншими рослинами, які звичайно ростуть куртинами. При надмірному розростанні рослини можуть негативно впливати на газовий режим ставів, тому їх розвиток звичайно регулюють шляхом періодичного викошування надмірної фітомаси. Навколоводна рослинність відіграє захисну роль від надходження забруднень, що їх несе стік з полів та ферм, тому вона має водоохоронне значення.

У зоопланктоні масового розвитку набувають після залиття ставків численні види інфузорій та коловертки, якими живляться мальки риб в перші дні життя. Найважливішими компонентами ставкового зоопланктону є гіллястовусі та веслоногі ракоподібні. Серед перших переважають різні види дафній, церіодафнії, босміни, моїни, а ближче до дна і серед заростей тримаються представники родини хідорид. Веслоногі ракоподібні представлені різними видами циклопів, які розмножуються майже протягом всього року. В зообентосі важливу роль відіграють личинки хірономід, молюски (затулка, живородка, бітинія, різні види ставковиків). У ставках південних районів України зустрічається дрейсена річкова.

Черви переважно представлені олігохетами, особливо трубочниками, що живуть у мулі і досягають чисельності до 100 тис./м², а також представники роду лімнодрілюс. Ці безхребетні є улюбленим кормом коропа та інших бентосоїдних риб.

У донних відкладеннях ставів та серед водяної рослинності живуть личинки бабок, одноденок та інших комах, а також жуки, клопи та інші комахи-хижаки, які конкурують в живленні з рибами.

Значну роль у живленні бентосоїдних риб в ставах України відіграють личинки одноденок (Ephemeroptera) — Caenis horaria, Ephemera vulgata, Centroptilus та інших. При укоріненні повітряно-водяної рослинності по берегах ставів з'являються численні представники напівтвердокрилих — водяні клопи, твердокрилі, або жуки, двокрилі комахи та інші, але в живленні промислове цінних видів риб вони не відіграють істотної ролі.

Серед комах, що живуть у заростях водяних рослин, є і кровососи, в тому числі і комарі — переносники збудників малярії, тому такі зарості, розташовані поблизу сіл та інших населених пунктів, можуть мати епідеміологічне значення.

У різних фізико-географічних регіонах України формування гідробіологічного режиму ставів може бути дещо відмінним від загального. Наприклад, у передгірських і гірських районах Карпат, де ґрунти бідні на органічні речовини, а вода містить велику кількість завислих частинок і менш прозора, вегетація фітопланктону і первинна продукція нижчі, ніж в ставах інших регіонів. Це позначається на функціонуванні гетеротрофних організмів, зокрема, на зоопланктоні і зообентосі в таких більш холодних ставах з досить високим рівнем насиченості киснем, низьким вмістом біогенних і органічних речовий нижчий і рівень трофності. У степовій зоні, де землі родючі, а Інтенсивність сонячної радіації вища, розвиток планктонних організмів більш інтенсивний, а відповідно і рівень насиченості води органічними речовинами значний, тому і трофність ставів та їх природна біологічна продуктивність досить висока в Україні. Стави Полісся, які живляться лісовими і болотними кислими водами, малопродуктивні.