§ 1. Поняття та підстави юридичної відповідальності за ... Правопорушення

В екологічній сфері домінуючими є заходи адміністративної, кримінальної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідаль­ності як інтегрованого методу галузі екологічного законодавства. Дія комплексного інституту юридичної відповідальності в даній сфері має екологічний відтінок, але в цілому вона підпорядкована загальним закономірностям дії зазначених видів юридичної відповідальності та в інших сферах суспільних відносин. Утім, не слід ігнорувати вживання терміна «еколого-правова (екологічна) відповідальність», але не у значенні такої відповідальності як окре­мого виду, а як комплексного правового інституту застосовуваних в екологічній сфері адміністративної, кримінальної, цивільно-пра­вової та дисциплінарної відповідальності.

Екологічний відтінок юридичної відповідальності конкретно виявляється в екологічному правопорушенні — протиправному діянні (дії або бездіяльності), що порушує встановлений екологічний право­порядок і за вчинення якого законом передбачена юридична відпо­відальність.

Екологічні правопорушення мають різну природу, різний ступінь суспільної шкідливості (небезпеки). Крім того, інститут юридичної відповідальності за екологічні правопорушення має комплексний характер. Незважаючи на відмінності між ними, еко­логічні правопорушення мають цілу низку спільних юридичних оз­нак, через які можна розкрити зміст екологічного правопорушен­ня як підстави для застосування екологічних санкцій. Ця сукуп­ність ознак формує склад екологічного правопорушення. До них на­лежать об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона правопорушення.

У найбільш загальному вигляді під об'єктом (предметом) еко­логічного правопорушення розуміють комплекс суспільних правовідно­син екологічного характеру, які складають екологічний правопорядок У країні. У складі цього комплексу виділяють загальний і спеціальні об'єкти екологічних правопорушень. Загальний об'єкт стосується правовідносин, пов'язаних з охороною навколишнього природно­го середовища в цілому. Про цей об'єкт, наприклад, йдеться у ст. 253 КК України, якою встановлена кримінальна відповідальність за порушення правил проектування і експлуатації споруд без систем захисту довкілля.

Категорію спеціальних об'єктів екологічних правопорушень складають групи однорідних суспільних відносин по охороні й

335

Розділ XI. Юридична відповідальність за екологічні правопорушення

р аціональному використанню землі, надр, вод, лісів та іншої рос­линності, природних територій і об'єктів особливої охорони тощо. Переважна більшість встановлених законодавством санкцій сто­сується саме цих об'єктів екологічних правопорушень.

Характеристика об'єкта екологічного правопорушення була б неповною без виявлення його предмета — однієї з найважливіших ознак об'єктивної сторони екологічного правопорушення. Предме­том екологічного правопорушення є природне середовище в цілому і йо­го окремі компоненти. Детально предмет екологічних правопору­шень визначається в ст. 5 Закону України «Про охорону навко­лишнього природного середовища», в якій встановлено, що дер­жавній охороні й регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність при­родних і природно-соціальних умов та "процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в народ­ному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Особливій державній охороні підляга­ють території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України. Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров'я і життя людей.

Таким чином, предметом екологічних правопорушень слід вва­жати різні компоненти природного середовища, невідокремлені за­вдяки людській праці від природних умов існування, або такі, що хоча і акумулюють у собі певну кількість людської праці, але зали­шаються в природному середовищі чи внесені в неї для виконан­ня своїх біологічних та інших природних функцій.

З екологічним правопорядком, тобто порядком, врегульованим нормами екологічного права, пов'язана об'єктивна сторона еко­логічних правопорушень. Вона характеризується: а) протиправністю дій (бездіяльності), що спричинило порушення екологічного пра­вопорядку; б) заподіянням чи загрозою заподіяння екологічної шкоди; в) причинним зв'язком між протиправним діянням (діями чи бездіяльністю) та його наслідками (екологічною шкодою); спо­собами та іншими обставинами вчинення екологічного правопору­шення. У передбачених законом випадках юридично значущими ознаками об'єктивної сторони екологічних правопорушень є, зок­рема, місце, час, обставини, способи вчинення правопорушення (наприклад, у випадках незаконного полювання або рибальства).

336