§ 12. Відновлювані території, що підлягають включенню до ... Екомережі ...

З а даними, що наводяться в Постанові Верховної Ради України «Про Основні напрями державної політики України у галузі охоро­ни довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки», якісний стан земельного фонду України має тенденцію до погіршення. В окремих районах, де проведено осу­шення земель, відбувається неконтрольоване зниження рівня ґрун­тових вод, зменшення потужності органічної маси, а в районах зрошення — підтоплення і засолення грунтів, деградація чорно­земів, що призвело до негативних екологічних наслідків у районах Полісся та на півдні України. 14,8 % загальної площі поливних зе­мель зазнають еродування, 1,5 — перезволожений, понад 4 % є со­лонцюватими та засоленими. Збільшення мінералізації ґрунтових вод загрожує вторинним засоленням земель. Майже на всіх землях спостерігається неухильне зменшення вмісту гумусу в ґрунтах. Тільки за 20 років (з 1961 р. по 1981 р.) середній вміст гумусу в ґрунтах України зменшився з 3,5 до 3,2 %.

Поряд із деградованими землями до національної екомережі України підлягають включенню також малопродуктивні землі, ста­тус яких визначається ст. 171 ЗК України. До цієї категорії законо­давець відносить землі, що за своїми природними властивостями ма­ють низьку продуктивність, або характеризуються негативними природними властивостями. Як правило, такі землі підлягають ви­лученню з сільськогосподарського використання. Водночас ма­лоцінні землі, якщо це практично можливо та економічно доцільно, підлягають поліпшенню. Так, відповідно до ст. 46 Зако­ну України «Про охорону земель» для поліпшення малопродуктив­них земель може використовуватися родючий шар ґрунту, знятий і заскладований при здійсненні господарської діяльності, пов'язаної зі зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешко­дженням та захороненням відходів.

Поліпшення малопродуктивних земельних угідь входить до Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних за­ходів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. (п. 32). Здійснення таких заходів може фінансу­ватись із Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону земель» ви­користання ерозійно- та зсувонебезпечних земельних ділянок доз­воляється за умови вжиття заходів щодо їх протиерозійного і про-

689

Розділ XIX. Правові засади формування ... екологічної мережі України

т изсувного захисту, передбачених законодавством України. Забо­роняється розорювання схилів крутизною понад 7 градусів (крім ділянок для залуження, заліснення та здійснення ґрунтозахисних заходів). На схилах крутизною від 3 до 7 градусів обмежується розміщення просапних культур, чорного пару тощо. Власники зе­мельних ділянок та землекористувачі, у тому числі орендарі, зо­бов'язані здійснювати грунтоохоронні заходи з метою запобігання погіршенню їх якісного стану та якісного стану суміжних земель­них ділянок і довкілля в цілому.

Деградовані та малопродуктивні землі відповідно до ЗК України підлягають консервації. Консервація земель здійснюється за рішеннями органів державної влади та місцевого самоврядування на підставі договорів з власниками земельних ділянок шляхом при­пинення їх господарського використання на визначений термін та залуження або заліснення (ст. 172 ЗК України).

Консервація земель — це виведення з господарського обороту (сільськогосподарського або промислового) земель на певний термін для здійснення заходів щодо відновлення родючості та екологічно за­довільного стану ґрунтів, а також для встановлення або повернення (відновлення) втраченої екологічної рівноваги у конкретному регіоні.

При цьому віднесення сільськогосподарських угідь до деградо-ваних, малопродуктивних та техногенно забруднених земель відбу­вається з урахуванням основних показників, що характеризують грунтові властивості і зумовлюють необхідність їх консервації (еро-дованість, скелетність, легкий гранулометричний склад, важкий гранулометричний склад, гумусованість, реакція Ґрунтового розчи­ну, вміст рухомого алюмінію, вміст увібраного натрію, засолення, карбонатність, фізична деградація, хімічне чи радіоактивне забруд­нення). Ці властивості мають враховуватися диференційовано за­лежно від природно-сільськогосподарської зони (Додаток до Порядку консервації земель, затвердженого наказом Держкомзему України від 17 жовтня 2002 р.).

Консервація деградованих і забруднених земель є природоохо­ронним заходом (п. 31 Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів), вона спрямована на охорону земель і підвищення родючості грунтів.

Проведення консервації земель стимулюється державою. На весь період тимчасової консервації земельних ділянок землевлас­ники та землекористувачі звільняються від плати за землю.

690