logo
Ekolohichne_pravo_Ukrainy шемшученко

§ 3. Збори за спеціальне природокористування та забруднення ...

з находяться земельні ділянки; 30% коштів від земельного податку, що надійшли на спеціальні бюджетні рахунки місцевих бюджетів централізуються на спеціальному бюджетному рахунку спеціально уповноважених органів; 10% — на спеціальних бюджетних рахун­ках областей (Закон України «Про плату за землю»);

— збір за спеціальне використання надр при видобуванні корис­них копалин загальнодержавного значення — 40% — до державно­го бюджету; у бюджети Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя — 60; за спеціальне використання та ви­добування корисних копалин місцевого значення — у бюджети Ав­тономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя — 100; за пошук та розвідку родовищ корисних копалин: у Держав­ний бюджет — 80, у бюджети Автономної Республіки Крим, обла­стей, міст Києва і Севастополя — 20; за користування надрами континентального шельфу і в межах виключної (морської) еко­номічної зони — 100% до державного бюджету (ст. 31 Кодексу про надра України).

За чинним законодавством відповідні збори та платежі мають направлятися на: фінансування заходів щодо раціонального вико­ристання та охорони земель, підвищення родючості грунтів (ст. З Закону «Про плату за землю»); фінансування охорони вод та відтворення водних ресурсів (ст. 30 Водного кодексу України), ви­конання робіт щодо відтворення лісів, проведення лісогосподарсь­ких заходів та утримання лісів у належному санітарному стані (ст. 91 Лісового кодексу України).

Збори за забруднення навколишнього природного середовища. Ці збори розглядаються в екологічному праві як один із економічних стимулів для підприємств-природокористувачів, діяльність яких пов'язана із негативним впливом на навколишнє природне середо­вище. Природа зазначених зборів полягає в офіційному визнанні державою того, що безвідходного виробництва поки що не існує, і підприємства здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмо­сферне повітря чи їх скиди у водойми, утворюють і розміщують відходи. Така діяльність буде правомірною лише за умови дотри­мання такими підприємствами передбачених законодавством еко­логічних і гігієнічних нормативів. Підприємства-забруднювачі по­винні бути обладнані відповідними спорудами, устаткуванням та пристроями для очищення викидів і скидів забруднюючих речовин або їх знешкодження, приладами контролю за кількістю і складом

317

Розділ X. Бкономіко-правовий механізм природокористування та охорони ...

т аких речовин, за характеристиками шкідливих факторів і, крім то­го, сплачувати податкові збори за забруднення довкілля. Природо-користувачі, які не зацікавлені постійно сплачувати високі ставки зборів, можуть впроваджувати заходи щодо зменшення забруднен­ня навколишнього середовища. Ці заходи можуть проявлятися у різних формах: вдосконаленні технології виробництва, будівництві більш ефективних очисних споруд, підвищенні вимог до працівників щодо забезпечення трудової та технологічної дис­ципліни тощо.

Встановлення та справляння збору за забруднення навколиш­нього природного середовища передбачено Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 44), Водним кодексом України (ст. ЗО), Законом України «Про відходи» (ст. 39) та деякими іншими нормативно-правовими актами.

Збір за забруднення навколишнього природного середовища поділяється на такі види:

Збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на підставі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і лімітів розміщення відходів.

Під лімітами викидів (скидів) забруднюючих речовин ро­зуміють фіксовані обсяги забруднюючих речовин, дозволених до викиду (скиду) юридичними і фізичними особами у навколишнє середовище.

Під розміщенням відходів чинне законодавство розуміє зберіган­ня та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах. Закон «Про охорону навколишнього при­родного середовища» при встановленні збору за забруднення навколишнього природного середовища передбачав тільки збір за розміщення відходів. З прийняттям Закону України «Про відходи» правове регулювання відносин у сфері діяльності, пов'язаної із ут­воренням відходів, їх зберіганням, обробленням, утилізацією та ви­даленням, знешкодженням та захороненням, значно розширилося. Ліміти на утворення та розміщення відходів визначаються для

318

І