§ 3. Державне управління ... У сфері використання ... Земельних ресурсів

Д ержавний земельний кадастр є функцією державного управління земельним фондом, за допомогою якого держава також здійснює вплив на процес забезпечення раціонального використання та охорони земельних ресурсів. Історично земельний кадастр з'явився в силу об'єктивної необхідності в отриманні відомостей про землю як про першоджерело матеріальних благ. З виникненням держави земля стала одним із джерел державних доходів і відтак об'єктом спеціального оподаткування. Однак у сучасних умовах земельний кадастр набув більш широкого значення і розглядається як систе­ма дій по обліку, опису та оцінці земель з метою отримання відо­мостей про землю для запровадження земельного оподаткування, раціонального використання та охорони земельних ресурсів країни.

Правові засади державного земельного кадастру визначені у статтях 193—204 ЗК України. Згідно з його ст. 194 призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інфор­мацією органів державної влади та місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також грома­дян з метою регулювання земельних відносин, раціонального ви­користання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за вико­ристанням і охороною земель, економічного та екологічного обгрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою. За змістом державний земельний кадастр включає відомості й документи про правовий режим земель, їх розподіл серед землевласників і земле­користувачів, у тому числі орендарів, за категоріями земель, а та­кож дані про якісну характеристику земель та їх народногоспо­дарську цінність. Дані земельного кадастру використовуються у процесі законодавчого регулювання земельних відносин, реалізації Державою функцій державного управління земельним фондом, а також при вчиненні громадянами та юридичними особами дій що-До реалізації їх земельних прав та обов'язків.

Державний земельний кадастр ведеться Держкомземом Ук­раїни, Республіканським комітетом по земельних ресурсах АРК, головними обласними управліннями земельних ресурсів, Київським та Севастопольським міськими державними уп­равліннями земельних ресурсів, а також районними відділами зе­мельних ресурсів. Ведення земельного кадастру здійснюється за Рахунок коштів державного, республіканського (Автономної Рес-

405

Розділ XII. Правова охорона і використання земель

п убліки Крим) і місцевих бюджетів. Порядок ведення державного земельного кадастру встановлений Положенням про порядок ве­дення державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 р.

Зазначеним Положенням регулюється порядок обліку земель за їх кількістю та якістю. Облік земель за кількістю ведеться по земле­власниках і землекористувачах. При цьому виділяють: землі в ме­жах населених пунктів; землі за межами населених пунктів; землі за категоріями; землі за формами власності; зрошувані й осушені землі; землі, що надані в тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди; землі, що оподатковуються, та землі, що не оподат­ковуються.

Облік земель за якістю охоплює всі категорії земель і містить: а) класифікацію всіх земель сільськогосподарського призначення за придатністю з виділенням особливо цінних земель; б) характе­ристику земель за товщиною гумусового горизонту, вмістом гуму­су і рухомих поживних речовин, механічним складом ґрунтів, кру­тизною схилів, еродованістю, кам'янистістю, засоленістю, солон­цюватістю, кислотністю, перезволоженістю, заболоченістю, за­брудненням продуктами хімізації сільського господарства і техно­генними факторами, зокрема, радіаційним забрудненням; в) харак­теристику культуртехнічного стану природних кормових угідь; г) лісотипологічну характеристику лісових угідь; ґ) класифікацію земель населених пунктів за функціональним призначенням; д) ха­рактеристику земель населених пунктів за інженерно-геологічними умовами, рівнем забезпеченості соціальною, інженерно-транспорт­ною та природоохоронною інфраструктурою, об'єктами оздоровчо­го, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Важливу роль в обліку земель за якістю відіграє бонітування грунтів, тобто поділ їх на групи за якістю, що визначається балами бонітету (за шкалою від 1 до 100 балів). Бонітування ґрунтів про­водиться на основі даних про їх природні властивості, що мають сталий характер та істотно впливають на врожайність сільськогос­подарських культур.

Економічна та нормативна грошова оцінка земель провадиться залежно від їх категорій. Так, оцінка сільськогосподарських угідь провадиться за їх продуктивністю, окупністю затрат і дифе­ренціальним доходом. Економічна та нормативна грошова оцінка інших категорій земель провадиться за їх місцеположенням, еко-406