logo
Ekolohichne_pravo_Ukrainy шемшученко

§ 4. Міжнародний організаційний механізм охорони навколишнього ...

В сесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) — розробила Керівні принципи щодо якості повітря та створення системи гло­бального моніторингу за забрудненням повітря, започаткувала Інформаційну систему менеджменту повітря, Мережу готовності до радіаційних аварій і допомоги, Всесвітню екологічну мережу радіаційного моніторингу, здійснює разом з іншими спеціалізова­ними установами ООН Міжнародну програму з хімічної безпеки, координує програму з безпеки продуктів харчування тощо;

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) — захист лю­дини і навколишнього середовища від радіації. У цьому контексті МАГАТЕ розробило стандарти будівництва, експлуатації і безпеки ядерних установок, ініціювало прийняття ряду міжнародних кон­венцій з відповідних питань (Конвенція про ядерну безпеку, Кон­венція про оперативне оповіщення про ядерні аварії (1986 р.), Конвенція про допомогу у випадку ядерної аварії чи радіаційної аварійної ситуації (1986 р.);

Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) — глобальна систе­ма моніторингу навколишнього середовища, вивчення та узагаль­нення впливу антропогенних факторів на погоду і клімат планети та її окремих регіонів (Світовий океан, Антарктика тощо);

Організація з питань продовольства та сільського господарства (ФАО) — екологізація аграрного сектору, забезпечення зростаючо­го населення землі продовольством, безпека продуктів харчування;

Міжнародна морська організація (ІМО) — розробка технічних за­собів запобігання і ліквідації наслідків забруднення моря. З цією метою у складі ІМО діє Комітет з охорони морського середовища.

Економічні компоненти присутні також у діяльності Організації об'єднаних націй з промислового розвитку (ЮНІДО), Міжнарод­ної організації праці (МОП), Конференції ООН з торгівлі і розвит­ку (ЮНКТАД), Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО), Міжнародного банку реконструкції і розвитку (МБРР) та деяких інших спеціалізованих органів і установ ООН.

Досить численною є система міжурядових органів і організацій регіонального екологічного співробітництва. У Європі до цього, зокрема, причетні Європейський Союз, Рада Європи, Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), Європейська еко­номічна комісія ООН, НАТО, СНД та деякі інші інституції.

Європейська економічна комісія ООН, зокрема, займається проблемами маловідходних і безвідходних технологій, оцінками

26 5-200 801

Розділ XXII. Міжнародне право навколишнього середовиша

в пливу антропогенних факторів на стан навколишнього середови­ща, запобігання транскордонним забрудненням водного і повітря­ного басейнів тощо. Вона була ініціатором прийняття ряду міжна­родних екологічних конвенцій (Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному аспекті, Конвенція про охорону та використання транскордонних водотоків та міжна­родних озер, Конвенція про транскордонний вплив транскордон­них аварій та інші). У складі комісії діє Комітет з екологічної політики. Під егідою комісії й у рамках проекту «Навколишнє се­редовище для Європи» систематично проводяться конференції міністрів охорони навколишнього середовища європейських країн. П'ята конференція цих міністрів відбулася в Києві у травні 2003 р.

Екологічне співробітництво країн — членів СНД. Міжнародне співробітництво країн — членів СНД у галузі охорони навколиш­нього середовища здійснюється як на двосторонній, так і багатос­торонній основі. Правовою основою останнього є Угода про взаємодію в галузі екології та охорони навколишнього середовища (1992 р.).

Відповідно до цієї угоди сторони домовилися про вироблення і проведення узгодженої політики щодо охорони і використання зе­мель, грунтів, надр, лісів, вод, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу, природних ресурсів континентального шельфу, економічної зони і відкритого моря за межами дії національної юрисдикції. Вони також визнали за необхідне:

802