logo
Ekolohichne_pravo_Ukrainy шемшученко

§ 4. Екологічне страхування

В раховуючи місцеві умови, Верховна Рада Автономної Рес­публіки Крим, обласні, міські (міст загальнодержавного значення) ради за поданням Мінприроди можуть збільшувати перелік видів забруднюючих речовин, на які встановлюється збір за забруднення довкілля.

Збори за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів та інші види шкідливо­го впливу в межах лімітів відносяться на витрати виробництва, а за перевищення лімітів обчислюються у п'ятикратному розмірі і стя­гуються з прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств, установ, організацій чи громадян. За відсутності у платника збору затверджених лімітів викидів, скидів чи розміщення відходів збір також стягується у п'ятикратному розмірі.

Кошти від збору за забруднення навколишнього природного середовища розподіляються між місцевими (сільськими, селищни­ми, міськими), обласними та республіканським Автономної Рес­публіки Крим, а також Державним фондами охорони навколиш­нього природного середовища у співвідношенні відповідно 20, 50 і ЗО %, а між Київським, Севастопольським міськими та Державним фондами охорони навколишнього природного середовища — у співвідношенні 70 і ЗО % та мають використовуватися виключно на природоохоронні цілі.

Суми збору за забруднення навколишнього природного середо­вища обчислюються платниками збору самостійно наростаючим підсумком з початку року та подаються щоквартально до органів державної податкової служби за місцем реєстрації платника разом із іншими обов'язковими податками та зборами.

Платники збору несуть відповідальність за повноту, пра­вильність обчислення та своєчасність подання розрахунків до відповідних органів.

$ 4. Екологічне страхування

Останнім часом набуває свого розвитку такий елемент еко-номіко-правового механізму природокористування, як екологічне страхування. Саме екологічне страхування може стати одним із ефективних методів заохочення та створення умов економічного стимулювання для суб'єктів господарської діяльності з метою за-

11 5-200 321

Розділ X. Економіко-правовий механізм природокористування та охорони ...

п обігання і зменшення шкоди навколишньому природному сере­довищу.

На сучасному етапі ринок страхових відносин в Україні досить розвинутий. Створена нормативно-правова база, яка є основою для функціонування страхових компаній, що належать до недер­жавного сектору економіки. Але система екологічного страхування тільки починає зароджуватися, хоча таке страхування було перед­бачено Законом України «Про охорону навколишнього природно­го середовища» ще у 1991 р. Особливістю будь-якого ринкового господарства є розвинута мережа страхування різних ризиків, пе­редусім екологічних як найбільш небезпечних для людини. Таке страхування може бути як добровільним, так і обов'язковим, але насамперед має поширюватися на відповідальність суб'єктів госпо­дарювання, діяльність яких становить підвищену екологічну небез­пеку, що пов'язана з експлуатацією промислових підприємств, магістральних та промислових нафто- і газотрубопроводів та інших об'єктів транспорту, поводженням з небезпечними відходами тощо або має особливе значення для охорони навколишнього природно­го середовища, життя та здоров'я людей та пов'язаного з цим за­хисту майнових прав юридичних і фізичних осіб. Для відшкодуван­ня шкоди, спричиненої в результаті такої діяльності, а також для компенсації витрат на рятування життя людей, майна фізичних та юридичних осіб саме завдяки системі екологічного страхування можна створити необхідні фінансові умови, що забезпечать страхо­ве відшкодування. А тому в системі економіко-правового ме­ханізму екологічне страхування розглядається як економічна га­рантія фінансового забезпечення охорони довкілля.

Екологічному страхуванню присвячена ст. 49 Закону «Про охо­рону навколишнього природного середовища», яка не дає його визначення, а передбачає можливість здійснення такого страхуван­ня у двох формах: добровільного страхування та обов'язкового дер­жавного страхування. Можуть існувати також інші види страхуван­ня громадян та їх майна, майна і доходів підприємств, установ і ор­ганізацій на випадок шкоди, заподіяної внаслідок забруднення на­вколишнього природного середовища та погіршення якості при­родних ресурсів. Відповідно до зазначеного закону порядок еко­логічного страхування має встановлюватися законодавством Ук­раїни. На сьогодні настала нагальна потреба у прийнятті Закону України «Про екологічне страхування».

322