logo
Ekolohichne_pravo_Ukrainy шемшученко

§ 2. Правове регулювання використання та охорони земельних ресурсів

в ключення територій та об'єктів до переліків територій та об'єктів екомережі не завдає шкоди правам тих, на чиїй території вони роз­ташовані, власники і користувачі територій та об'єктів, включених до переліків територій та об'єктів екомережі, зобов'язані виконува­ти заходи щодо збереження природних ресурсів, їх екологічно зба­лансованого та раціонального використання.

Правова охорона земель оздоровчого призначення поширюється на землі, що мають природні лікувальні властивості, які викорис­товуються або можуть використовуватися для профілактики захво­рювань і лікування людей (ст. 47 ЗК України). Важливі положен­ня правової охорони земель оздоровчого призначення викладені в Законі України «Про курорти» (2000 р.). Згідно з законом землі оз­доровчого призначення поділяються на курорти та лікувально-оздо­ровчі місцевості. Курорт являє собою освоєну природну територію на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об'єкта­ми інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороні.

Відповідно до ст. 4 закону за характером природних лікувальних ресурсів курорти України поділяють на курорти державного та місцевого значення. До курортів державного значення належать природні території, що мають особливо цінні та унікальні природні лікувальні ресурси і використовуються з метою лікування, медич­ної реабілітації та профілактики захворювань. До курортів місцево­го значення належать природні території, що мають загальнопоши-рені природні лікувальні ресурси і використовуються з метою ліку­вання, медичної реабілітації та профілактики захворювань. А ліку­вально-оздоровча місцевість — це природна територія, що має мінеральні та термальні води, лікувальні грязі, озокерит, ропу ли­манів та озер, кліматичні та інші природні умови, сприятливі для лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.

На землях оздоровчого призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель. Тому згідно зі ст. 12 зазначеного закону забудова курортів має здійсню­ватися відповідно до затверджених у встановленому законодавст­вом порядку генеральних планів курортів, іншої містобудівної до­кументації. При цьому закон забороняє будівництво на курортах

379

Розділ XII. Правова охорона і використання земель

н ових і розширення діючих промислових підприємств та інших об'єктів, не пов'язаних безпосередньо із задоволенням потреб відпочиваючих і місцевого населення, потреб курортного та жит­лового будівництва, або таких, що можуть негативно впливати на природні лікувальні фактори.

Важливою особливістю правової охорони земель оздоровчого при­значення є те, що на територіях лікувально-.оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони. Метою санітарної охорони курортів є збере­ження природних властивостей наявних лікувальних ресурсів, за­побігання забрудненню, пошкодженню та передчасному висна­женню цих ресурсів. З цією метою в межах курорту встановлюється округ санітарної (гірничо-санітарної) охорони.

Округ санітарної охорони являє собою територію земної по­верхні, зовнішній контур якої збігається з межею курорту (ст. 28 закону). В межах цієї території забороняються будь-які роботи, що призводять до забруднення грунту, повітря, води, завдають шкоди лісу, іншим зеленим насадженням, сприяють розвитку ерозійних процесів і негативно впливають на природні лікувальні ресурси, санітарний та екологічний стан природних територій курортів. Для курортів, які використовують родовища корисних копалин, що на­лежать до природних лікувальних ресурсів (підземні мінеральні во­ди, лікувальні грязі тощо), встановлюються округи гірничо-санітарної охорони. У разі використання пов'язаних між собою ро­довищ мінеральних вод, суміжних пляжів та інших природних лікувальних ресурсів декількома курортами для них може встанов­люватись єдиний округ санітарної охорони.

Встановлення меж округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів не передбачає вилучення (викупу) відповідних земельних ділянок у їх користувачів чи власників. Компетенція ор­ганів, які встановлюють зазначені межі, залежить від статусу ку­рорту. Так, згідно зі ст. 29 закону межі округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів державного значення за­тверджуються Верховною Радою України одночасно з прийняттям рішення про оголошення природних територій курортними тери­торіями державного значення. А межі округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів місцевого значення затверд­жуються відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими рада-

380