§ 3. Міжнародно-правове регулювання охорони та використання ...

С пецифіку мають і питання поводження з космічними відходами, шумового, вібраційного впливу, освітлення та інших екологічних ас­пектів, які до того ж діють у поєднанні з психологічним стресом та іншими пов'язаними факторами. Дія відповідних шкідливих чинни­ків на порядок підвищується в умовах тривалих космічних польотів.

Потребують також правового регулювання проведення досліджень та експериментів, пов'язаних з космічною біологією, медициною, генною інженерією та біотехнологією.

Важливе значення має охорона навколоземного простору від шкід­ливих впливів, зокрема ядерних джерел енергії. Договором з космосу, держави-учасниці взяли на себе зобов'язання не виводити на орбіту навколо Землі ніякі об'єкти з ядерною зброєю чи іншими видами зброї масового знищення, не встановлювати такої зброї на небес­них тілах і не розміщувати такої зброї в космічному просторі іншим чином. Відповідна норма встановлена з метою запобігання міліта­ризації космосу, але водночас і для запобігання його забрудненню, насамперед найбільш шкідливому серед них — радіаційному.

Вимога запобігання радіаційному забрудненню Космосу відоб­ражена в Принципах щодо використання ядерних джерел енергії в космічному просторі, схвалених Генеральною Асамблеєю ООН 14 грудня 1992 р. Цим документом було, зокрема, визнано, що ви­користання ядерних джерел енергії в космічній діяльності має ба­зуватися на ретельній оцінці безпеки, включаючи вірогідний аналіз ризику впливу шкідливого випромінювання або радіоактивних ре­човин на населення Землі в результаті можливих аварій.

Принцип 3 документа встановлює основні засади і критерії без­печного використання ядерних джерел. Від держав-учасниць кос­мічної діяльності вимагається насамперед зведення до мінімуму кількості радіоактивних матеріалів у космосі, обмеження їх тими космічними польотами, які не можуть здійснюватися в розумний спосіб з використанням неядерних джерел енергії. Йдеться пере­дусім про польоти в далекий космос, де компактність ядерних дже­рел, тривалість терміну їх використання, можливість здійснення енергоживлення апаратури космічного апарату не пов'язані з жив­ленням пускової установки космічного об'єкта. Ці та деякі інші ха­рактеристики роблять ядерні джерела енергії незамінними в про­цесі космічної діяльності.

Принципами встановлено, що ядерні реактори в космосі мо­жуть використовуватися в трьох можливих випадках: а) при

783

Розділ XXII. Міжнародне право навколишнього середовища

з дійсненні міжпланетних польотів; б) на досить високих орбітах (тобто на орбітах, тривалість знаходження на яких достатньо вели­ка, а ризик для нинішніх і наступних космічних польотів і вірогідність зіткнення з іншими космічними об'єктами зводяться до мінімуму); в) на низьких навколоземних орбітах, якщо після ви­конання робочої частини польоту вони зберігаються на досить ви­соких орбітах. Практично така сама сфера застосування декла­рується Принципами для радіоізотопних генераторів. При цьому уточнюється, що такі джерела можуть використовуватися за межа­ми гравітаційного поля Землі і після завершення робочої частини польотів вони підлягають остаточному видаленню. Слід зазначити в зв'язку з цим, що Україна ніколи не використовувала і в найб­лижчому майбутньому не має намірів використовувати ядерні дже­рела на своїх космічних апаратах. Водночас наша держава визнає доцільність, а в певних випадках і незамінність таких джерел для виконання космічних польотів у далекий космос.

Встановлюючи цільові настанови щодо радіаційного захисту та ядерної безпеки, даний документ визначає об'єкти захисту. Ними передусім є окремі особи, населення і біосфера Землі. Щодо цих об'єктів конструкція і використання космічних об'єктів з ядерни­ми джерелами на борту повинні з високою мірою впевненості за­безпечувати, щоб у нормальних чи аварійних обставинах небезпе­ка була нижчою від допустимих рівнів. Космічне середовище також визнається об'єктом захисту. Однак стосовно цієї категорії об'єктів критерії безпеки не є настільки жорсткими: конструкція та вико­ристання космічних об'єктів з ядерними джерелами мають забез­печувати з високою надійністю відсутність значного забруднення космічного простору. Оскільки відповідний документ є актом «м'якого права», то в частині забезпечення ядерної та радіаційної безпеки він містить відсилочні норми до інших міжнародних доку­ментів, якими встановлюється критеріальна основа ядерного та радіаційного захисту, насамперед до рекомендацій Міжнародної комісії з радіологічного захисту, а також до загальновизнаних міжнародних керівних принципів радіологічного захисту.

Оскільки небезпечних рівнів радіаційного захисту для умов космічної діяльності до цього часу не розроблено, слід користува­тися загальними нормами радіаційної безпеки, розробленими під егідою Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), та ре­комендаціями Міжнародної комісії з радіаційного захисту.

784