§ 1. Поняття міжнародного права навколишнього середовища

У 1981 р. під егідою ЮНЕП у Монтевідео (Уругвай) була про­ведена спеціальна нарада урядових експертів з розвитку права на­вколишнього середовища. Вона прийняла відповідну програму дій на перспективу. Нею, зокрема, було передбачено удосконалення міжнародно-правового регулювання відносин, що стосуються транскордонного забруднення водних джерел і атмосферного повітря, руйнування озонового шару землі, компенсації шкоди, за­вданої екологічними правопорушеннями.

У сучасний період міжнародне право навколишнього середови­ща складається з масиву різноманітних за своїх характером міжна­родно-правових документів. Станом на 2003 р. до списку міжна­родних договорів у галузі навколишнього середовища, який веде ЮНЕП, було включено 238 назв¹. Правознавці-екологи називають значно більші цифри. За даними М. Бринчука, зокрема, нині діє понад 2 тис; багатосторонніх і 3 тис. двосторонніх міжнародно-правових актів екологічного характеру². Очевидно, що до цих актів віднесені і ті, які тільки частково стосуються екологічних питань.

Водночас у системі міжнародно-правової охорони навколиш­нього середовища значно більшу регулюючу роль, ніж на націо­нальному рівні, відіграють принципи міжнародного права. У поєд­нанні з правовими нормами вони визначають зміст міжнародного права навколишнього середовища.

Міжнародне право навколишнього середовища — нова й одна з найбільш динамічних галузей (підгалузей) міжнародного права. їй властиві усі риси останнього. Проте міжнародне право навколиш­нього середовища має і свою специфіку, зумовлену насамперед предметом правового регулювання.

Міжнародне право навколишнього середовища є галуззю міжнарод­ного права, сукупністю міжнародних принципів і норм, якими регулю­ються суспільні відносини між його суб'єктами щодо охорони навко­лишнього середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки в інтересах теперішнього і прийдешніх поколінь.

З цього визначення випливає, що предметом міжнародного пра­ва навколишнього середовища є екологічні відносини, що склада­ються між відповідними суб'єктами у сфері їх взаємодії з навко­лишнім середовищем та його елементами.

¹ Тгагіе апсі Егтгоптепі Кєуіє\у. 2003. Сііаріег 1. — Шііегі №(іоіі5. — №\у-Уогк апсі Оепеуа. — 2004. — Р. 2.

² Див.: Бринчук М.М. Зкологическое право. — М., 2004. — С. 619.

753

Розділ XXII. Міжнародне право навколишнього середовища

Д о об'єктів міжнародного права навколишнього середовища на­лежать: а) навколишнє середовище як цілісна природно-антропо­генна система, з якою зв'язані саме життя на Землі, умови життя і добробут людей у будь-якій країні світу; б) природні ресурси і об'єкти як складові частини навколишнього середовища.

Останні у свою чергу поділяють на: а) природні ресурси і об'єк­ти, що знаходяться поза межами дії національної юрисдикції (Сві­товий океан, Антарктика, навколоземний космічний простір тощо);

б) природні ресурси і об'єкти, що поділяються двома або більше державами (прикордонні ріки і озера, популяції мігруючих видів тварин, риб, птахів тощо); в) природні ресурси і об'єкти, що знахо­ дяться під національною юрисдикцією, використання яких зачіпає інтереси інших держав або світового співтовариства в цілому.

Суб'єктами міжнародного права навколишнього середовища виступають безпосередньо держави, міжурядові і неурядові ор­ганізації, а у передбачених цим правом випадках — також юри­дичні й фізичні особи, пов'язані з міжнародною екологічною діяльністю.

За своєю спрямованістю можна виділити кілька головних засад дії аналізованого права: а) запобігання забрудненню та іншим фор­мам деградації навколишнього середовища; б) встановлення на міжнародному рівні режиму раціонального природокористування;

в) забезпечення прав людини на безпечні умови життя в оточую­ чому її навколишньому середовищі.

До цих засад також належить організація міжнародного еко­логічного співробітництва на універсальному і регіональному рівнях. Міжнародне право навколишнього середовища, з одного боку, є правовою основою такого співробітництва, а з іншого — відповідне співробітництво виступає організаційною формою ре­алізації міжнародного права навколишнього середовища.

Ці та інші засади функціонування міжнародного права навко­лишнього середовища виявляються в його принципах. Вони поді­ляються на загальновизнані принципи міжнародного права і спеці­альні, галузеві принципи міжнародного права навколишнього середовища.

Загальновизнані принципи міжнародного права стосуються усіх його підгалузей, у тому числі міжнародного права навколишнього середовища. Основні з них закріплені у Статуті ООН. До них на­лежать принципи: суверенної рівності держави; добросовісного ви-

754