§ 3. Державне управління і контроль у сфері поводження з відходами ...

2 195—99 «Охорона природи. Поводження з відходами. Технічний паспорт відходу. Склад, вміст, викладення і правила внесення змін», ДСТУ 3911—99 «Охорона природи. Поводження з відхода­ми. Виявлення відходів і подання інформаційних даних про відхо­ди. Загальні вимоги». Друга група містить всього 27 стандартів, що стосуються твердих відходів, і включає: матеріали технічні (загальні технічні умови), а також технічні умови щодо трикотажних виробів із відходів виробництва, білкових відходів із шкіри тварин, лляних відходів, терміни та визначення щодо текстильних відходів, брухту та відходів дорогоцінних металів і сплавів та ін.

У сфері поводження з відходами відповідно до ст. 7 Закону Ук­раїни «Про відходи» встановлюються такі нормативи:

• граничні показники утворення відходів у технологічних про­ цесах;

• питомі показники утворення відходів, використання та втрат сировини у технологічних процесах;

— інші нормативи, передбачені законодавством. Нормативи у сфері поводження з відходами розробляються

відповідними міністерствами, іншими центральними органами ви­конавчої влади, підприємствами, установами та організаціями за погодженням зі спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 серп­ня 1999 р. «Про затвердження Порядку розроблення, затверджен­ня і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів» зазна­чені граничні та питомі нормативи утворення відходів знайшли відображення у лімітах на утворення відходів, які визначають мак­симальний обсяг відходів, на який у суб'єкта права власності на відходи є документально підтверджений дозвіл на передачу їх іншому власнику (на розміщення, утилізацію, знешкодження то­що) або на утилізацію чи розміщення на своїй території. Ліміт на утворення відходів визначається їх власником у процесі діяльності на підставі дозволу на розміщення відходів та договору на переда­чу відходів іншому власнику. Зазначений ліміт розраховується на підставі нормативів утворення для кожного виду відходів за класа­ми їх небезпеки і має дорівнювати сумарному обсягу відходів, розміщених на своїй території та переданих іншому власнику. Ліміт на утворення відходів не може перевищувати нормативно до­пустимих обсягів утворення відходів. Норматив утворення відходів

735

Розділ XXI. Правове регулювання поводження з відходами виробництва ..

в изначається технологічним регламентом на підставі питомих по­казників утворення відходів, якими є обсяги відходів конкретного виду, що утворюються при виробництві одиниці продукції. Для твердих побутових відходів, що утворюються на території даного району, питомим показником утворення є обсяг відходів, який ут­ворюється на одну людину, що проживає в даному районі, працює на підприємстві, в установі, організації даного району. Граничним показником утворення відходів є нормативно допустимий обсяг ут­ворення відходів, а саме — максимальний обсяг відходів, що може утворитися в результаті технологічного процесу за умови дотри­мання встановленого технологічного регламенту.

Крім того, власникам відходів, які здійснюють лише їх розміщення, затверджується ліміт на розміщення відходів, яким є визначений обсяг відходів (окремо для кожного класу небезпеки), на який у власника відходів є дозвіл на їх розміщення, виданий органами Мінприроди на місцях.

Ліміти на утворення та розміщення відходів затверджуються Радою міністрів Автономної Республіки Крим та державними адміністраціями базового рівня, встановлюються терміном на один рік і доводяться до власників відходів, які отримали в установле­ному порядку дозвіл на розміщення відходів, до 1 жовтня поточно­го року.

Державний облік відходів — це єдина державна система збиран­ня, узагальнення, всебічного аналізу та зберігання відомостей про відходи під час їх утворення та здійснення операцій поводження з ними.

Державний облік відходів ведеться з метою уникнення некон-трольованого накопичення небезпечних, у тому числі радіоактив­них, відходів та забезпечення оперативного контролю за їх місцез­находженням, переміщенням, умовами їх зберігання та захоронен-ня. Державний облік відходів включає:

• паспортизацію та інвентаризацію відходів;

• ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення, утилізації відходів, реєстру місць видалення відходів та Державного реєстру радіоактивних відходів;

• ведення Державного кадастру сховищ радіоактивних відходів та переліку місць тимчасового зберігання радіоактивних відходів.

Державному обліку та паспортизації підлягають в обов'язково­му порядку всі відходи, що утворюються на території України. Дер-

736