Ekolohichne_pravo_Ukrainy шемшученко

§ 2. Джерела міжнародного права навколишнього середовища

— локальні — джерела міжнародного екологічного права, які закріплюють правила та принципи поведінки щодо навколишньо го середовища певних держав або території (Угода між Міністерст вом екології та природних ресурсів України і Міністерством навко лишнього середовища та водних ресурсів Республіки Болгарія про співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів (2003 р.), Угода між Міністерством охорони навколишнього природного середови ща та ядерної безпеки України та між Міністерським комітетом ядерної безпеки Французької Республіки про співробітництво в га лузі ядерної безпеки (1998 р.).

За часом дії поділяють на акти:

— з необмеженим терміном дії (Конвенція про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини, Конвенція про за хист Чорного моря від забруднення, Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду (1963 р.);)

— з визначеним терміном дії (Угода між Урядом України та Уря дом Федеративної Республіки Німеччина про співробітництво в га лузі охорони навколишнього середовища (1993 р.), укладена стро ком на п'ять років).

За суб'єктами акти міжнародного права навколишнього середовища поділяють на:

міждержавні, тобто сторонами яких є держави (Конвенція про захист морського середовища району Балтійського моря, Уго да між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища (1994 р);
міждержавні з участю інших суб'єктів. Зокрема, Протокол з проблем води та здоров'я до Конвенції про охорону і використан ня транскордонних водостоків та міжнародних озер (1999 р.) пе редбачає, що він відкритий для підписання державами — членами ЄЕК, державами — членами Європейського регіонального коміте ту ВООЗ, державами, що мають консультативний статус при ЄЕК, а також відповідними регіональними організаціями економічної інтеграції;
акти міжнародних організацій (Резолюція Генеральної Асамб леї ООН 1980 р. Про історичну відповідальність держав за збере ження природи Землі для теперішнього та майбутніх поколінь, Стокгольмська декларація з навколишнього середовища).

757

Розділ XXII. Міжнародне право навколишнього середовища

З усіх джерел міжнародного права навколишнього середовища провідне місце належить міжнародним договорам (угодам, конвенціям). Міжнародний договір укладається державами в письмовій формі з найбільш важливих питань, що становлять взаємний інтерес. Вимоги до міжнародних договорів та порядок їх укладення регулюються Віденською конвенцією про право міжнародних договорів (1969 р.) та Віденською конвенцією про право міжнародних договорів між державами і міжнародними організаціями та між міжнародними організаціями (1986 р.).

Міжнародні договори екологічного характеру за колом їх учасників поділяють на двосторонні й багатосторонні. Останні у свою чергу можуть бути глобальними і регіональними. Цими договорами регулюється масив найбільш важливих відносин, що стосуються міжнародно-правової охорони навколишнього середовища і використання природних ресурсів, забезпечення прав людини на безпечне навколишнє середовище.

Декларації, хартії, резолюції та інші акти рекомендаційного характеру здебільшого приймаються міжнародними екологічними організаціями. Особливе місце серед них займають резолюції Генеральної Асамблеї ООН. Це місце зумовлено високим міжнародним авторитетом органу, який приймає відповідні акти.

До джерел міжнародного права навколишнього середовища належить також міжнародний звичай. Здебільшого він використовується у процесі формування принципів міжнародного екологічного права. Більш конкретні правила у цій сфері встановлюються нормами міжнародних договорів.

Опосередкованим джерелом міжнародного права навколишнього середовища можуть бути й рішення міжнародних судів. Ці рішення певною мірою враховуються при розгляді аналогічних справ екологічного характеру в цих судах.

£ 3. Міжнародно-правове регулювання охорони та використання природних ресурсів і об'єктів навколишнього середовища

Навколишнє середовище як цілісна система. Міжнародне право навколишнього середовища формувалося під впливом реальних екологічних потреб, які виникали перед людством на тому чи

758

Содержание