§ 6. Водоохоронні зони

п еріод) шириною: для малих річок — 25 метрів; для середніх річок — 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер — 100 метрів. Якщо крутизна схилів перевищує 3 градуси, мінімаль­на ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Вздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяють прибережну захисну смугу шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється, розорювання земель, садівництво і го­родництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаш­тування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), в тому числі баз відпочинку, гаражів та автостоянок; миття та обслуговування транспортних засобів і техніки; влаштування сміттєзвалищ, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.

Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Смуги відведення — це частина водоохоронних зон, що також яв­ляють собою землі природоохоронного призначення і встановлюються для потреб експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування магістральних, міжгосподарських та інших каналів на зрошувальних і осушувальних системах, гідротехнічних та гідромет­ричних споруд, а також водойм і гребель на річках.

Земельні ділянки в межах смуг відведення надаються органам водного господарства та іншим організаціям для спеціальних по­треб і можуть використовуватися ними для створення водоохорон­них лісонасаджень, берегоукріплювальних та протиерозійних гідротехнічних споруд, будівництва переправ, виробничих приміщень.

Виконання водоохоронних заходів у водоохоронних зонах по­кладається на виконавчі комітети рад, сільськогосподарські, водо­господарські, рибогосподарські підприємства, а також на інших власників землі і землекористувачів.

Контроль за додержанням режиму використання територій во­доохоронних зон покладається на місцеві органи державної вико-

663

Розділ XIX. Правові засади формування ... екологічної мережі України

н авчої влади, виконавчі комітети рад, органи охорони навколиш­нього природного середовища.

Законодавство України не встановлює спеціальної відповідаль­ності за порушення правового режиму водоохоронних зон. Тому в разі вчинення відповідних правопорушень юридична відпові­дальність (дисциплінарна, адміністративна, кримінальна, майнова) настає на загальних засадах. Однак віднесення цих зон до категорії таких, що підлягають особливій державній охороні, дає підстави для застосування до правопорушників підвищених санкцій (адміні­стративних чи дисциплінарних стягнень, кримінальних покарань) в межах санкцій відповідних статей законодавства, що передбача­ють відповідальність за вчинене правопорушення.

£ 7. Полезахисні природні (лісові) смуги

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про охорону навколиш­нього природного середовища» полезахисні природні смуги є од­ним із типів природних територій, що підлягають особливій дер­жавній охороні. Однак визначення цих природних зон, а також їх правового режиму цей закон не містить. Оскільки відповідні при­родні смуги, як правило, являють собою ділянки, вкриті лісом, то й відносини щодо них здебільшого регулюються лісовим законо­давством. Так, ст. 36 Лісового кодексу України, що регулює поділ лісів за групами і віднесення їх до категорій захисності за еко­логічним і господарським значенням, відносить полезахисні лісові смуги до лісів першої групи як такі, що виконують переважно при­родоохоронні функції.

Визначення цієї категорії територій особливої охорони на­дається Порядком поділу лісів на групи, віднесення їх до категорій захисності та виділення особливо захисних земельних ділянок лісо­вого фонду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. Полезахисні лісові смуги — це штучно створені насадження лінійного типу для захисту сільськогосподарських угідь (п. 24 Порядку). Ці ліси віднесено до захисних лісів (поряд із во­доохоронними, санітарно-гігієнічними, оздоровчими та деякими іншими категоріями захисності, що формують ліси першої групи). При цьому відповідно до п. З Порядку полезахисні лісові смуги в іншу категорію захисності не виділяються.

664