logo
Ekolohichne_pravo_Ukrainy шемшученко

§ 2. Правовий режим зони надзвичайної екологічної ситуації

б руднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорно­бильської катастрофи», «Про загальні засади подальшої експлуа­тації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблоку цієї АЕС на екологічну без­печну систему», що неодноразово змінювалися і доповнювалися, є основою цієї галузі законодавства. Важливу роль у запобіганні над­звичайним ситуаціям в ядерній галузі відіграють також закони України «Про поводження з радіоактивними відходами» та «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».

Серед міжнародних багатосторонніх договорів у відповідній сфері важливе значення мають Конвенція про транскордонний вплив промислових аварій ( 1992 р.), Конвенція про ядерну безпе­ку (1994 р.), Конвенція про оперативне оповіщення про ядерну аварію (1986 р.), Конвенція про допомогу у випадку ядерної аварії чи радіаційної аварійної ситуації (1986 р.), Конвенція про фізич­ний захист ядерного матеріалу (1980 р.), Конвенція про запобіган­ня забрудненню моря скидами відходів та інших матеріалів з вне­сеними до неї поправками (1994 р.), Об'єднана конвенція про без­пеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку пово­дження з радіоактивними відходами (1997 р.)

Міжнародними документами рекомендаційного характеру у відповідній сфері регулювання є також ряд актів МАГАТЕ, зокре­ма Міжнародні основні норми безпеки для захисту від іонізуючих випромінювань та безпечного поводження з джерелами ви­промінювання (1996 р.), Принципи поводження з радіоактивними відходами (1995 р.) тощо.

Питання співробітництва у зазначеній сфері знайшли відобра­ження й у ряді двосторонніх угод України з іншими державами. До них належать, зокрема, Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Угорської Республіки про співробітництво та надання взаємної допомоги в галузі попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їхніх наслідків від 27 жовтня 1998 р.

Центральне ядро законодавства України про правовий режим зон надзвичайної екологічної ситуації становлять норми, що визначають підстави для оголошення окремої місцевості такою зоною. До цих підстав, зокрема, належать:

— негативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі, які суттєво обмежують або унеможливлюють прожи-

701

Розділ XX. Правове регулювання відносин щодо надзвичайних ... ситуацій

в ання населення і провадження господарської діяльності на відповідній території;

— значне збільшення рівня захворюваності населення внаслідок негативних змін у навколишньому природному середовищі.

Відповідно до Порядку класифікації надзвичайних ситуацій тех­ногенного та природного характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р., залежно від об­сягів заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, не­обхідних для їх ліквідації, визначаються чотири рівні надзвичайних ситуацій — державний, регіональний, місцевий та об'єктовий.

Для визначення конкретного рівня надзвичайної ситуації вста­новлюються такі критерії: територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації; кількість людей, які постраждали або умови життєдіяльності яких було порушено внаслідок надзви­чайної ситуації; розмір заподіяних (очікуваних) збитків.

Надзвичайною ситуацією державного рівня визнається така ситу­ація:

702