§ 2. Правове регулювання використання та охорони лісів

П ри здійсненні права загального використання лісових ресурсів громадяни зобов'язані виконувати вимоги пожежної безпеки у лісах, користуватися зазначеними лісовими ресурсами у строки, встановлені державними лісогосподарськими органами і способа­ми, що не завдають шкоди відтворенню цих ресурсів.

Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для цього в користу­вання у порядку, визначеному земельним законодавством.

В основу класифікації видів спеціального використання лісів покладено роль лісів, які використовуються як природний ресурс. Вона, зокрема, полягає у значенні лісу як джерела деревини, жи­виці, інших лісових ресурсів, а також у специфічних якостях лісу: лікувально-оздоровчих, рекреаційних, естетичних. Виходячи з цьо­го, види спеціального права лісокористування за цільовим призна­ченням можна поділити на:

• використання деревних ресурсів лісу — заготівля деревини, заготівля живиці, заготівля другорядних лісових матеріалів (пнів, луба, кори і т.д.);

• побічні лісові користування — сінокосіння, випасання худо­ би, розміщення вуликів та пасік, заготівля деревних соків, за­ готівля і збір дикорослих плодів, горіхів, ягід, лікарських рослин і технічної сировини;

• використання лісів для відтворення ресурсів тваринного по­ ходження користування лісом для потреб мисливського господар­ ства;

• користування лісом у науково-дослідних цілях; користування лісом у культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і турис­ тичних цілях.

Особливим видом права лісокористування є ведення лісового гос­подарства.

За правовою формою реалізації правом лісокористування може бути наділене лише первинне лісокористування. Таким правом наділені спеціалізовані лісогосподарські підприємства, установи, організації, у яких створено спеціалізовані підрозділи. Таких суб'єктів законодавство визначає як постійних лісокористувачів (ст. 9 Лісового кодексу). Праву лісокористування цих суб'єктів передує право постійного користування земельними ділянками лісового фонду, яке посвідчується державним актом на право постійного користування землею. Своє право лісокористування во-

529

Розділ XVI. Правова охорона і використання лісів

н и зобов'язані оформляти на загальних підставах (ст. 51 Лісового кодексу). Окремі земельні ділянки лісового фонду площею до 5 гектарів, якщо вони входять до складу угідь фермерського госпо­дарства, надаються громадянам із спеціальною підготовкою.

Постійні лісокористувачі не вправі передавати ділянки лісу у вторинне користування. Надання в установленому порядку діля­нок для сінокосу чи випасу худоби, службових земельних наділів не можна розглядати як надання права вторинного лісокористу­вання, оскільки мова у цьому випадку має йтися про вторинне право землекористування, про реалізацію підприємством-землеко-ристувачем (лісокористувачем) своєї правомочності внутрішнього­сподарського управління землею.

Відповідно до законодавства лісокористувачі, яким земельні ділянки лісового фонду для відповідних "цілей можуть надаватися в тимчасове користування (короткострокове — до трьох років, дов­гострокове — від трьох до 25 років), за погодженням із постійни­ми лісокористувачами, визначаються як тимчасові.

Право тимчасового користування земельними ділянками лісово­го фонду оформляється договором, у тому числі договором оренди.

Право спеціального лісокористування має строковий характер (як правило, один рік), після його закінчення необхідне повторне оформлення.

Усі види лісових користувань (крім загальних) мають договірну форму: здійснення лісових користувань допускається лише за на­явності спеціального дозволу — лісорубного квитка (ордера) або лісо­вого квитка. Такі дозволи видаються підприємствами, ор­ганізаціями, установами та органами, які ведуть лісове господарст­во, — для використання лісових ресурсів державного значення, районними державними адміністраціями — для використання лісо­вих ресурсів місцевого значення. Право побічного лісокористуван­ня оформляється договором. Дозволи на користування лісами в на­уково-дослідних, рекреаційних, культурно-оздоровчих, туристич­них і спортивних цілях видають місцеві ради за погодженням із постійними лісокористувачами.

За своїм змістом право лісокористування — це сукупність по­вноважень лісокористувачів або сукупність їх прав та обов'язків, визначених законодавством та умовами дозволів. Вони вправі здійснювати лише ті лісові користування, які їм дозволені, й вико­ристовувати лише ті ресурси, на які видано спеціальний дозвіл.

530