§ 3. Міжнародно-правове регулювання охорони та використання ...

У 1995 р. до Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані був прийнятий спеціальний Протокол із зо­бов'язанням держав-учасниць зменшити викиди сірки в атмосфер­не повітря на своїх територіях на ЗО % до 1993 р. Ще одним Про­токолом, прийнятим у 1998 р., передбачені заходи щодо скорочен­ня викидів в атмосферне повітря окислів азоту та посилення кон­тролю за транскордонними потоками забруднювачів.

Функції контролю за додержанням положень конвенції та відповідних протоколів до неї покладені на виконавчий орган, ут­ворений договірними сторонами у рамках старших радників урядів країн Європейської економічної комісії ООН з проблем навколиш­нього середовища. Цей орган аналізує одержану інформацію про забруднення атмосферного повітря, утворює в разі необхідності відповідні робочі групи, подає Європейській економічній комісії ООН інформацію щодо виконання Конвенції про транскордонне забруднення атмосфери на великі відстані договірними сторонами.

Ще одним важливим міжнародно-правовим актом у галузі охо­рони атмосфери є укладена в 1985 р. під егідою ЮНЕП у Відні Конвенція про охорону озонового шару. Приводом для цього стали потенційні загрози здоров'ю людини і навколишньому середовищу у зв'язку зі змінами озонового шару під впливом антропогенної діяльності.

Озоновий шар — це шар атмосферного озону навколо Землі. Озоносфера знаходиться на висоті від 10 до 45 км. Загальний вміст у ній озону порівняно невеликий. Проте значення озонового шару для біологічного життя на Землі надзвичайно велике. Цей шар надійно захищає поверхню планети від надмірних ультрафіолето­вих випромінювань Сонця. Поглинаючи ці випромінювання озон справляє істотний вплив на температурний режим Землі.

Неконтрольоване надходження в атмосферу фреонів та інших забруднювачів є однією з головних причин виснаження озону. Це вже призвело до появи «озонових дірок», а в перспективі загрожує так званим парниковим ефектом з потеплінням клімату, таненням океанічного льоду тощо.

Відповідно до Конвенції про охорону озонового шару сторони взяли на себе зобов'язання вживати належних заходів для захисту здоров'я людини і навколишнього середовища від негативних наслідків, які є чи можуть бути результатом людської діяльності, яка змінює чи може змінити стан озонового шару. З цією метою

777

Розділ XXII. Міжнародне право навколишнього середовища

в они: а) співробітничають шляхом систематичних спостережень, досліджень і обміну інформацією з тим, щоб глибше пізнати і оцінити вплив антропогенної діяльності на озоновий шар; б) узго­джують програми заходів щодо скорочення чи запобігання впливу людської діяльності на озоновий шар; в) співробітничають у роз­робці узгоджених процедур і стандартів з відповідних питань; г) співробітничають з компетентними міжнародними органами з метою забезпечення виконання конвенції.

Віденську Конвенцію про охорону озонового шару доповнює Монреальський протокол щодо речовин, які руйнують озоновий шар (1987 р.), з доповненнями і змінами, внесеними в Лондоні (1990 р.), Копенгагені (1992 р.), Відні (1995 р.), Монреалі (1997 р.) і Пекіні (1999 р.)- Цим протоколом передбачені розрахункові рівні виробництва (споживання) сторонами регульованих речовин, які справляють вплив на озоновий шар (тетрахлорметан, гідрохлорф-торвуглеці, бромистий метил, бромхлорметан тощо), а також захо­ди щодо зменшення їх виробництва (споживання). Зафіксовано та­кож зобов'язання сторін щодо впровадження системи ліцензуван­ня імпорту й експорту регульованих речовин. Встановлений поря­док подання кожною стороною статистичних даних про свої ви­робництво, імпорт і експорт відповідних речовин.

З Конвенцією про охорону озонового шару пов'язана і Рамкова конвенція О ОН про зміну клімату (Ріо-де-Жанейро, 1992 р.). її ме­тою є досягнення стабілізації концентрації парникових газів у ат­мосфері на такому рівні, який не допускав би небезпечного антро­погенного впливу на кліматичну систему. У зв'язку з цим сторони конвенції зобов'язалися: а) розробляти і періодично поновлювати національні кадастри антропогенних викидів із джерел і абсорбції поглиначами усіх парникових газів, які не регулюються Монре-альським протоколом; б) враховувати пов'язані зі зміною клімату міркування при проведенні своєї соціальної, економічної і еко­логічної політики; в) співпрацювати при проведенні наукових, тех­нологічних, соціально-економічних та інших досліджень, система­тичних спостережень і створенні банків даних, пов'язаних з кліма­тичною системою; г) співробітничати в галузі оперативного обміну відповідною інформацією, пов'язаною з кліматичною системою та зміною клімату тощо.

Доповненням до цієї конвенції є Кіотський протокол, підписа­ний у м. Кіото (Японія) в грудні 1997 р. Ним передбачені кон-

778