logo
Ekolohichne_pravo_Ukrainy шемшученко

§ 6. Міжнародні договори як джерела екологічного права України

£ 6. Міжнародні договори як джерела екологічного права України

Належність міжнародних договорів до джерел права України, в тому числі екологічного, випливає з Конституції України. Відповідно до ст. 9 Основного Закону чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства. Згідно з Законом «Про міжнародні договори України» (2004 р.) під міжнародним догово­ром України розуміють укладений у письмовій формі з іноземною державою або іншим суб'єктом міжнародного права договір, який регулюється міжнародним правом, незалежно від того, міститься договір в одному чи декількох пов'язаних між собою документах, і незалежно від його конкретного найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо) (ст. 1).

Цим же законом передбачено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються в порядку, передбаченому для норм національного законодавства України. Якщо міжнародним догово­ром України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнарод­ного права (ст. 19). У даному випадку Україна виходить з принци­пу пріоритетності норм міжнародного права перед нормами національного законодавства.

Чинні міжнародні договори України реєструються в Міністерстві закордонних справ України, а за його поданням — й у Секретаріаті Організації Об'єднаних Націй відповідно до її Ста­туту. Ці договори включаються в установленому порядку до Єди­ного державного реєстру нормативних актів і друкуються в «Зібранні діючих міжнародних договорів України» та інших офіційних друкованих виданнях України.

В екологічному законодавстві України частка міжнародно-пра­вових угод є досить вагомою і з кожним роком зростає.

Водночас Україна не є байдужою й до тих міжнародних дого­ворів, які не ратифіковані парламентом. Це зумовлено консти­туційним визнанням Україною загальновизнаних принципів і норм міжнародного права (ст. 18 Конституції України). В силу цього

37

Розділ II. Джерела екологічного права

в ідповідні принципи і норми міжнародного права навколишнього середовища також є джерелами екологічного права України.

Рекомендована література

  1. Барбашова Н. В. Зкологическое право Украиньї. — Донецк, 2002.

  1. Бринчук М. М. Зкологическое право. — М., 2004.

  2. Боголюбов С. А. Зкологическое право. — М., 1998.

  3. Екологічне право / За ред В.І. Андрейцева. — К., 2001.

  1. Зкологическое право Украиньї / Под ред. И. И. Каракаша. — Одесса, 2001.

6. Екологічне право України / За ред. А. П. Гетьмана та М. В. Шульги. - X., 2005.

  1. Костицький В. Екологічне законодавство України. — К., 1998.

  2. Кравченко С. М., Андрусевич А. О., Бонайн Дж. Е. Актуальні проблеми міжнародного права навколишнього середовища. — Львів, 2002.

  3. Малишко М. І. Екологічне право України. — К., 2001.

  1. Мунтян В. Л. Охорона природи УРСР. — К., 1982.

  2. Розовский Б. Г., Ворсинов І. Т. Зкологическое право. — Лу- ганск, 1994.

  3. Шемшученко Ю. С. Правовьіе проблеми зкологии. — К., 1989.

38

Розділ III

Екологічні права та обов 'язки громадян