§ 2. Правове регулювання використання й охорони вод

• з дійснення агротехнічних, агролісомеліоративних та гідро­ технічних протиерозійних заходів, а також створення для організо­ ваного відводу поверхневого стоку відповідних споруд (водостоки, перепуски, акведуки тощо) під час будівництва і експлуатації шляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій;

• впровадження водозберігаючих технологій, а також здійснен­ ня інших водоохоронних заходів, передбачених законодавством, на підприємствах, в установах і організаціях, розташованих у басейні річки;

• створення гідрологічних пам'яток природи тощо.

З метою оцінки екологічного стану басейну річки та розробки заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтво­рення водних ресурсів має складатися паспорт річки (ст. 81 Водно­го кодексу України). Порядком складання паспортів річок, затвер­дженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р., встановлено, що такий паспорт розробляється на річки, які мають площу водозабору до 50 тис. квадратних кілометрів, за за­мовленням водогосподарських організацій Держводгоспу України. Паспорт річки має містити уніфіковані зведені основні дані про водний режим, фізико-географічні особливості, використання природних ресурсів і екологічну обстановку в басейні річки.

Особливій охороні підлягають малі річки. До них належать річки з площею водозабору до 2 тис. квадратних кілометрів (частина чет­верта ст. 79 Водного кодексу України). З метою охорони водності малих річок забороняється: змінювати рельєф басейну річки; руйну­вати русла пересихаючих річок, струмки та водотоки; випрямляти русла річок та поглиблювати їх дно нижче природного рівня або перекривати їх без улаштування водостоків, перепусків чи акве­дуків; зменшувати природний рослинний покрив і лісистість басей­ну річки; розорювати заплавні землі та застосовувати на них засо­би хімізації; проводити осушувальні меліоративні роботи на забо­лочених ділянках та урочищах у верхів'ях річок; надавати земельні ділянки у заплавах річок під будь-яке будівництво (крім гідро­технічних, гідрометричних та лінійних споруд), а також садівництва та городництва; здійснювати інші роботи, що можуть негативно впливати чи впливають на водність річки і якість води в ній.

Заходи щодо запобігання шкідливвй дії вод та аваріям на водних об'єктах і ліквідації їх наслідків. Шкідливою дією вод є: наслідки повені, що призвели до затоплення і підтоплення земель та населе-

445

Розділ XIII. Правова охорона і використання вод

н их пунктів; руйнування берегів, захисних дамб та інших споруд; заболочення, підтоплення і засолення земель, спричинені підви­щенням рівня ґрунтових вод внаслідок ненормованої подачі води під час зрошення, витікання води з водопровідно-каналізаційних систем та перекриття потоків підземних вод при розміщенні вели­ких промислових та інших споруд; осушення земель, зумовлене за­бором підземних вод у кількості, що перевищує встановлені обсяги відбору води; забруднення (засолення) земель у районах видобуван­ня корисних копалин, а також після закінчення експлуатації родо­вищ та їх консервації; ерозія ґрунтів, утворення ярів, зсувів і селей. З метою запобігання шкідливій дії вод мають вживатися спеціальні заходи, а саме:

• залуження та створення лісонасаджень на прибережних за­ хисних смугах, схилах, балках та ярах;

• будівництво протиерозійних, гідротехнічних споруд, земля­ них валів, водоскидів, захисних дамб, водосховищ-регуляторів;

• спорудження дренажу;

• укріплення берегів тощо.

У разі загрози стихійного лиха, пов'язаного із шкідливою дією вод, місцеві ради із залученням підприємств, організацій зо­бов'язані вжити невідкладних заходів щодо запобігання цьому ли­хові, а в разі його настання — щодо негайної ліквідації його наслідків.

Підприємства, установи чи організації, з вини яких сталася аварійна ситуація на водних об'єктах, пов'язаних з їх забруднен­ням, що може шкідливо вплинути на здоров'я людей і стан водних екосистем, повинні негайно розпочати здійснення заходів щодо ліквідації її (аварії, аварійної ситуації) наслідків і повідомити про аварію державні органи екології і природних ресурсів, санітарного нагляду, водного господарства та відповідну місцеву раду.

На державні органи водного господарства покладено обов'язок щодо забезпечення безаварійного функціонування водних об'єктів під час повеней і паводків, прогнозування поширення спричине­них ними наслідків. Також у даній ситуації державні органи вод­ного господарства спільно з відповідними місцевими радами мають здійснювати заходи щодо забезпечення безперебійного водопоста­чання населення і галузей економіки.

Спостереження за розвитком стихійних явищ мають здійснюва­ти державні органи екології і природних ресурсів. Ці ж органи ма-

446