§ 2. Державний облік у галузі природокористування й охорони ... Середовища

— «Про затвердження Порядку створення і ведення Державно­ го кадастру природних лікувальних ресурсів» від 26 липня 2001 р.;

— «Про порядок ведення державного кадастру тваринного світу» від 15 листопада 1994 р.;

— «Про містобудівний кадастр населених пунктів» від 25 берез­ ня 1993 р.;

— «Про затвердження Положення про регіональні кадастри природних ресурсів» від 28 грудня 2001 р.

Державні кадастри природних ресурсів — це систематизовані зво­ди відомостей про кількісні, якісні характеристики природних ре­сурсів, їх обсяг, оцінку, характер та правовий режим, розподіл серед власників та користувачів, призначені для забезпечення органів дер­жавної влади, місцевого самоврядування, заінтересованих фізичних та юридичних осіб інформацією з метою регулювання раціонального використання, охорони та відтворення природних ресурсів.

Державні кадастри ведуться диференційовано, тобто окремо по кожному природному ресурсу чи типу природних об'єктів. В Ук­раїні відповідно до законодавства ведуться такі державні кадастри: державний земельний кадастр, державний водний кадастр, держав­ний лісовий кадастр, державний кадастр родовищ та проявів ко­рисних копалин, державний кадастр рослинного світу, державний кадастр тваринного світу, державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду, державний кадастр природних тери­торій курортів, державний кадастр природних лікувальних ре­сурсів, Червона книга рослинного світу та Червона книга тварин­ного світу (Червона книга України), державний кадастр сховищ радіоактивних відходів, містобудівний кадастр населених пунктів, регіональні кадастри природних ресурсів.

Державний земельний кадастр — основа для ведення кадастрів всіх інших природних ресурсів. Державний земельний кадастр — це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка вста­новлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності та права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташуван­ня та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію зе­мель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Складовими державного земельного кадастру є: а) кадастрове зонування (місця розташування обмежень щодо використання зе-

215

_г

Розділ VIII. Основні функції державного управління в галузі охорони ...

м ель; меж кадастрових зон та кварталів; меж оціночних районів та зон; кадастрових номерів, або територій адміністративно-тери­торіальної одиниці); б) кадастрові зйомки (тобто комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних діля­нок та виготовлення кадастрового плану); в) бонітування грунтів (тобто порівняльна оцінка якості грунтів за їх основними природ­ними властивостями, які мають сталий характер та суттєво вплива­ють на врожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природно-кліматичних умовах); г) економічна оцінка земель (як природного ресурсу та засобу виробництва в сільському та лісовому господарстві, а також як просторового базису в суспільному виробництві, що визначається в умовних кадастрових одиницях або в грошовому виразі за показниками, що характери­зують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі); ґ) грошова оцінка земельних ділянок (нормативна чи експертна, визначається на рентній основі); д) державна реєстрація земельних ділянок у складі державного реєстру земель (складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користу­вання землею, договорів оренди землі, а також Поземельної кни­ги, яка містить відомості про земельну ділянку); є) облік кількості (за площею та складом) та якості (за природними та набутими вла­стивостями і за ступенем забруднення грунтів).

Ведеться державний земельний кадастр уповноваженим орга­ном виконавчої влади з питань земельних ресурсів. При цьому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про ство­рення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, не­рухомого майна та прав на них у складі державного земельного ка­дастру» від 17 липня 2003 р. на базі державного реєстру земель та державного реєстру прав власності на нерухоме майно вирішено створити державний реєстр прав на землю та нерухоме майно, дер­жателем якого визначений Центр державного земельного кадастру при Держкомземі.

Державний водний кадастр — систематизований звід відомостей про поверхневі, підземні, внутрішні морські води та територіальне море, обсяги, режим, якість і використання вод, водокористувачів (крім вторинних). До державного водного кадастру включаються також відомості про водогосподарські об'єкти, що забезпечують використання води, очищення та скид зворотних вод. 216