§ 6. Принципи екологічного права

Екологічне право як система ґрунтується й реалізується на основі вироблених теорією та практикою принципів. Вони є на­уковою основою досягнення цілей правового регулювання в еко­логічній сфері.

Серед правознавців немає одностайності щодо кількісного визначення і класифікації цих принципів. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» закріплює пере­лік принципів, які безпосередньо стосуються практичної діяльно­сті щодо охорони довкілля (ст. 3). А оскільки ця діяльність регулю­ється екологічним правом, то відповідні принципи стосуються і його.

Окремі принципи екологічного права зафіксовані й в інших ак­тах екологічного законодавства або випливають з них. Ці принци­пи нерідко переплітаються із загальноправовими принципами і становлять єдине ціле. Йдеться, зокрема, про принципи закон­ності, єдності прав і обов'язків, юридичної відповідальності за пра­вопорушення тощо. Ці принципи властиві як праву в цілому, так і екологічному праву зокрема.

¹ Екологічне право. — К., 2001. — С. 11.

2 Гетьман А. П. Процессуальньїе нормьі и отношения в зкологическом праве. — Харьков, 1994. — С. 4.

19

Розділ І. Екологічне право — комплексна галузь права

П ринципи екологічного права не є застиглими категоріями. Во­ни розвиваються разом із динамічним розвитком як національно­го, так і міжнародного екологічного права. У цьому процесі деякі принципи втрачають актуальність, інші, навпаки, набувають більшої важливості. Так сталося, зокрема, з принципом сталого розвитку, який набув провідного значення у сфері дії екологічного права з початку 80-х років минулого століття.

Аналіз українського екологічного права і чинного законодавст­ва дає змогу виділити такі найважливіші для галузі принципи:

• системності та комплексності у регулюванні екологічних відно­ син. Цей принцип є визначальним для науково обгрунтованого формування галузі екологічного права і зумовлений закономірнос­ тями зв'язків у системі «людина — навколишнє природне середо­ вище». Для цієї галузі він відіграє роль інтегруючого чинника. З ним також пов'язані повнота, всебічність і якість правового ре­ гулювання екологічних відносин;

• пріоритетність права громадян на безпечне для життя і здо­ ров'я довкілля (ст. 50 Конституції України, ст. 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). Цей принцип випливає із загального конституційного принципу про те, що «людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю» (ст. З Конституції України);

• сталого розвитку як основи гармонійного розв 'язання соціаль­ них, економічних і екологічних проблем. Цей принцип впроваджу­ ється в українське екологічне право в контексті прийнятого на Конференції ООН з навколишнього середовища та розвитку (Ріо- де-Жанейро, 1992 р.) «Порядку денного на XXI століття». Ідеї цьо­ го документа знайшли відображення, зокрема, в Основних напря­ мах державної політики України у галузі охорони довкілля, вико­ ристання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. У них зазначається, що охорона навколишнього природного сере­ довища, раціональне використання природних ресурсів, забезпе­ чення екологічної безпеки життєдіяльності людини є невід'ємною умовою сталого економічного та соціального розвитку країни. Конкретні заходи щодо цього передбачені у розділі III Основних напрямів — «Стратегія і тактика гармонійного розвитку виробни­ чого та природно-ресурсного потенціалу»;

20