§ 5. Екологічна експертиза

н ої чи здійснюваної діяльності. Цей принцип у частині урахування вимог екологічної безпеки багато в чому нагадує принцип, що га­рантує забезпечення сприятливого для життя і здоров'я людини навколишнього середовища. У свою чергу урахування таких скла­дових, як територіально-галузева й економічна доцільність при проведенні екологічної експертизи припускає аналіз економічної ситуації як у цілому у країні, так і в окремо узятому регіоні, а та­кож факторів, що впливають на її динаміку;

• державне регулювання, тобто еколого-експертна діяльність здійснюється спеціально уповноваженими державними органами і регламентується нормативно-правовими документами, прийняти­ ми на загальнодержавному рівні.

• законність, яка виступає основним принципом всієї еколого- експертної діяльності і припускає повне і неухильне дотримання положень, закріплених у нормативно-правових актах.

Стаття 5 Закону України «Про екологічну експертизу» визначає основні завдання екологічної експертизи, до яких належать:

• визначення ступеня екологічного ризику і безпеки заплано­ ваної чи здійснюваної діяльності;

• організація комплексної, науково обгрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи;

• встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам еко­ логічного законодавства, будівельних норм і правил;

• оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища і якість природних ресурсів;

• оцінка ефективності, повноти, обгрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

• підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.

Об'єктами екологічної експертизи згідно зі ст. 27 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» і ст. 7 За­кону України «Про екологічну експертизу» є:

• проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, роз­ витку галузей народного господарства, генеральних планів населе­ них пунктів, схем районного планування та інша передпланова і передпроектна документація;

• техніко-економічні обгрунтування і розрахунки, проекти на будівництво і реконструкцію (розширення, технічне переозб-

247

Розділ VIII. Основні функції державного управління в галузі охорони ...

₁

роєння) підприємств та інших об'єктів, що можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, неза­лежно від форм власності і підпорядкування, у тому числі військо­вого призначення;

• проекти інструктивно-методичних і нормативно-технічних актів і документів, що регламентують господарську діяльність, що негативно впливає на навколишнє природне середовище;

• документація по створенню нової техніки і технології, мате­ ріалів і речовин, у тому числі та, що закуповується за кордоном;

• матеріали, речовини, продукція, господарські рішення, сис­ теми й об'єкти, впровадження або реалізація яких може призвести до порушення норм екологічної безпеки та негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Стаття 7 Закону України «Про екологічну експертизу» також вказує на те, що екологічній експертизі можуть підлягати еко­логічно небезпечні діючі об'єкти і комплекси, у тому числі військового й оборонного значення.

Суб'єктами екологічної експертизи відповідно до ст. 9 зазначено­го закону є: а) спеціально уповноважений центральний орган ви­конавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його орга­ни на місцях, створювані ними спеціалізовані установи, організації та еколого-експертні підрозділи чи комісії; б) інші державні орга­ни, місцеві ради і органи виконавчої влади на місцях відповідно до законодавства; в) громадські організації екологічного спрямування чи створювані ними спеціалізовані формування; г) інші установи, організації та підприємства, в тому числі іноземні юридичні та фізичні особи, які залучаються до проведення екологічної експер­тизи; ґ) окремі громадяни в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до законодавства виділяють державну, громадську та інші види екологічної експертизи.

Державна екологічна експертиза організовується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями або спеціально створюваними комісіями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органів на місцях із залучен­ням інших органів державної виконавчої влади. Стаття 13 Закону України «Про екологічну експертизу» встановлює, що до прове­дення державної екологічної експертизи можуть у встановленому порядку залучатися фахівці інших установ, організацій і підприємств, а також експерти міжнародних організацій.

248