logo
Ekolohichne_pravo_Ukrainy шемшученко

§ 3. Природно-заповідний фонд України

С еред повноважень служби — здійснення контролю і проведен­ня перевірок з питань, що належать до її компетенції, однак вжи­вати владно-примусових заходів за результатами таких перевірок служба не має права.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» охорона природних заповідників, біосферних за­повідників, національних природних парків, а також ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків загальнодержав­ного значення покладається на служби їх охорони, які входять до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду Украї­ни. Охорона територій та об'єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та органі­зації, у віданні яких ці об'єкти перебувають. У разі необхідності їх охорона може покладатися на адміністрації розташованих поблизу природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків та регіональних ландшафтних парків.

Відповідно до Положення про службу державної охорони при­родно-заповідного фонду України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2000 р., ці служби очолю­ються керівниками адміністрацій природних заповідників, біос­ферних заповідників, національних природних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків загальнодержав­ного значення, регіональних ландшафтних парків. До складу цих служб входять працівники підрозділів охорони, а також інших підрозділів цих адміністрацій, а саме: головні лісничі природних заповідників, біосферних заповідників та національних природних парків; начальники відділів служби державної охорони та началь­ники філіалів природних заповідників, біосферних заповідників та національних природних парків; лісничі, помічники лісничих, на­чальники природоохоронних дільниць, заступники начальників природоохоронних дільниць, начальники пожежно-хімічних станцій та заступники начальників пожежно-хімічних станцій при­родних заповідників, біосферних заповідників та національних природних парків; майстри лісу, лісники, єгері, інспектори та бійці пожежно-хімічних станцій природних заповідників, біосферних за­повідників та національних природних парків; начальники відділів служби державної охорони та інспектори ботанічних садів, дендро­логічних парків, зоологічних парків загальнодержавного значення та регіональних ландшафтних парків.

633

Розділ XIX. Правові засади формування ... екологічної мережі України

К оординацію діяльності служб держохорони здійснює Держав­на служба заповідної справи.

Служби держохорони виконують два основні завдання: а) забез­печення додержання режиму охорони територій та об'єктів при­родно-заповідного фонду України; б) запобігання та припинення порушень екологічного законодавства.

Відповідно до покладених на службу завдань вона має широкий спектр повноважень. Служба передусім здійснює охорону природ­них комплексів ввірених їй територій чи об'єктів природно-за­повідного фонду разом з дикими тваринами і місцями їх перебу­вання, а також забезпечує порядок використання природних ре­сурсів на відповідних територіях. На служби держохорони покла­дене також забезпечення додержання вимог щодо відвідування те­риторій та об'єктів природно-заповідного фонду, підтримка у на­лежному стані межових та охоронних знаків, інформаційних ан­шлагів, квартальних та ділянкових стовпів, а також протипожеж­них споруд.

У процесі своєї діяльності служби держохорони запобігають по­шкодженню лісових насаджень унаслідок незаконних рубок, ре­алізують заходи щодо профілактики та захисту природних ком­плексів від шкідників і хвороб, запобігають виникненню, поши­ренню пожеж, інших надзвичайних ситуацій та здійснюють їх ліквідацію, інформуючи відповідні державні органи про них.

Здійснюючи свої повноваження, працівники служби держохо­рони мають такі права:

634