logo
Ekolohichne_pravo_Ukrainy шемшученко

§ 3. Відомчий і виробничий екологічний контроль

£ 3. Відомчий і виробничий екологічний контроль

Особливість здійснення відомчого екологічного контролю поля­гає в тому, що він здійснюється міністерствами і відомствами в ме­жах своєї галузі. Об'єктами такого контролю є діяльність держав­них підприємств, установ, організацій, які знаходяться у підпоряд­куванні відповідних органів виконавчої влади. На відміну від дер­жавного екологічного контролю, що має надвідомчий характер, відомчий екологічний контроль здійснюється державними органа­ми щодо суб'єктів, які їм підпорядковані. Відомчий екологічний контроль обмежується галузевою сферою та більш вузьким колом завдань, які визначаються спеціальними положеннями про міністерства та відомства. Контрольні функції таких міністерств і відомств досить різнорідні, оскільки це пов'язано із специфікою Діяльності підконтрольних підприємств, установ, організацій: в од­них випадках їх діяльність більшою мірою пов'язана з використан­ням природних ресурсів, а інших — лише не значною мірою сто­сується питань природокористування. Слід зазначити, що остан­німи роками сфера відомчого контролю істотно звузилася, що зумовлено процесом приватизації підприємств різних галузей про­мисловості.

291

Розділ IX. Екологічний контроль

В иконання функцій відомчого екологічного контролю регу­люється переважно відповідними положеннями про центральні державні органи. Зокрема, Мінпаливенерго України відповідно до Положення про нього від 14 квітня 2000 р. у межах своїх повнова­жень здійснює контроль за виконанням вимог щодо фізичного за­хисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних від­ходів, інших джерел іонізуючого випромінювання на підприєм­ствах, установах, організаціях, що належать до сфери його управ­ління.

Виробничий екологічний контроль здійснюється у сфері вироб­ничо-господарської діяльності підприємств та інших суб'єктів підприємництва, які мають виконувати правові вимоги щодо раціонального використання природних ресурсів та не допускати погіршення стану навколишнього природного середовища. Відповідно до вимог ст. 246 Господарського кодексу України здійснення будь-якої господарської діяльності, що загрожує життю і здоров'ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, забороняється. Аналогічна норма міститься і в ст. 153 цього кодек­су, де говориться, що суб'єкт господарювання, здійснюючи госпо­дарську діяльність, зобов'язаний здійснювати заходи щодо своєчасного відтворення і запобігання псуванню, забрудненню, засміченню та виснаженню природних ресурсів, не допускаючи зниження їх якості у процесі господарювання.

Отже, необхідність проведення виробничого екологічного кон­тролю зумовлена специфікою підприємств, які у своїй виробничій діяльності або використовують природні ресурси, або відходами свого виробництва забруднюють навколишнє природне середови­ще. Всі підприємства, установи, організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середо­вище і використанням природних ресурсів, повинні здійснювати такий контроль.

Зміст виробничого екологічного контролю залежить від того, яким природним ресурсам загрожує діяльність того чи іншого під­приємства, тобто від специфіки діяльності підприємства. Так, керівник (або власник) підприємства, виробнича діяльність якого пов'язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферу, зо­бов'язаний здійснювати в установленому порядку постійний облік і контроль за якісним і кількісним складом забруднюючих речо­вин, які викидаються в атмосферне повітря, а також за додержан-

292