§ 2. Державний облік у галузі природокористування й охорони ... Середовища

л инні ресурси; ресурси тваринного світу; природні лікувальні ресурси; мінерально-сировинні ресурси, корисні копалини родо­вищ, проявів, а також корисні копалини техногенних родовищ. Відповідні дані скомпоновані за розділами.

Розділ «Земельні ресурси» включає відомості про місця розта­шування і правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, кла­сифікацію, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників і землекористувачів.

Розділ «Водні ресурси» містить дані державного обліку поверх­невих і підземних вод, водокористування, які систематизуються за водними об'єктами, їх ділянками, водозбірними басейнами річок, басейнами підземних вод, водогосподарськими ділянками, еко­номічними районами, адміністративно-територіальними одиниця­ми, а також відомості про водогосподарські об'єкти, що забезпечу­ють використання води, очищення та скид зворотних вод (з оцін­кою їх ефективності).

Розділ «Природні рослинні ресурси» включає відомості, що ха­рактеризують кількісний, якісний стан та економічну оцінку дико­рослих та інших несільськогосподарського призначення судинних рослин, у тому числі лісових (розподіл між користувачами, відне­сення до груп, категорій захисності, інші дані), а також дані про мохоподібні, водорості, лишайники та гриби.

Розділ «Ресурси тваринного світу» містить дані щодо обліку тва­рин, хордових, у тому числі хребетних (ссавці, птахи, плазуни, зем­новодні, риби та інші) і безхребетних (членистоногі молюски, го-лошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на усіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), що пе­ребувають у стані природної волі, за окремими видами (групами видів) тварин, а також відомості про стан тваринного світу, чи­сельність і обсяги господарського використання цих тварин, їх ча­стин (роги, шкіра тощо) та продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск тощо).

Розділ «Природні лікувальні ресурси» включає дані щодо при­родних лікувальних ресурсів: мінеральні і термальні води, ліку­вальні грязі, озокерит, ропа лиманів та озер, морська вода, природ­ні об'єкти і комплекси з кліматичними умовами, сприятливими для лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань, а також щодо їх кількості, якості та інших важливих характеристик цих ресурсів, можливих обсягів, способів і режиму їх викори­стання.

8 5-200 225

Розділ VIII. Основні функції державного управління в галузі охорони ...

Р озділ «Мінерально-сировинні ресурси, корисні копалини ро­довищ, проявів, а також корисні копалини техногенних родовищ» містить відомості щодо кожного виду корисних копалин усіх відкритих родовищ регіону незалежно від кількості запасів, стану їх розвідки, освоєння і відомчої належності та відомості щодо про­явів техногенних родовищ.

Ведення регіональних кадастрів за розділами здійснюють тери­торіальні органи Держкомзему України, Держкомлісгоспу України, Держводгоспу України та МОЗ України. Порядок ведення ка­дастрів визначається інструкцією, затвердженою Мінприроди. Для оперативного задоволення потреб центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та громадян у наданні відомостей з регіональ­ного кадастру створюється автоматизована система його ведення, яка базується на використанні геоінформаційних технологій.

Регіональні кадастри ведуться за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього середовища, а також за рахунок коштів місцевих фондів охорони навколишнього середовища (за згодою органів місцевого самоврядування).

$ 3. Стандартизація і нормування в галузі охорони навколишнього природного середовища

У забезпеченні екологічної безпеки й організації раціонального природокористування важлива роль належить екологічним стан­дартам і нормативам. Вони є критеріями якості навколишнього природного середовища, засобами еколого-правового управління.

Вперше у вітчизняній юридичній літературі правові проблеми стандартизації в галузі охорони навколишнього середовища стали предметом юридичних досліджень у працях Ю. С. Шемшученка у 70-х роках минулого століття. Тоді лише були обгрунтовані право­ва природа державних екологічних стандартів і механізм їх реалі­зації.

Нині загальні правові засади екологічної стандартизації закріплені у Законі України «Про охорону навколишнього природ­ного середовища». Щоправда, тут не надається визначення самого поняття стандартизації, але вказується на її мету: встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони навко-

226