§ 3. Природно-заповідний фонд України

• в иконання відновлювальних робіт на землях з порушеними корінними природними комплексами, а також здійснення заходів щодо запобігання змінам природних комплексів заповідника вна­ слідок антропогенного впливу — відновлення гідрологічного режи­ му, збереження та відновлення рослинних угруповань, що історич­ но склалися, рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин тощо;

• здійснення протипожежних і санітарних заходів, що не пору­ шують режиму заповідника; спорудження в установленому поряд­ ку будівель та інших об'єктів, необхідних для виконання поставле­ них перед заповідником завдань; збір колекційних та інших ма­ теріалів, виконання робіт, передбачених планами довгострокових стаціонарних наукових досліджень, проведення екологічної освітньо-виховної роботи.

Закон України «Про природно-заповідний фонд України» виз­начає особливості правового режиму кожної категорії природно-заповідного фонду, водночас даючи можливість встановлення особливостей режиму конкретних територій та об'єктів фонду у положеннях про них.

Найбільше регулююче значення мають положення про конкрет­ні заказники, оскільки в цих документах встановлено, яка саме діяльність обмежується або забороняється на території відповідно­го заказника, маючи на увазі діяльність, що суперечить цілям і за­вданням, передбаченим положенням про заказник. Зважаючи на велику кількість видів заказників, визначення особливостей право­вого режиму кожного з них виявилося доцільним встановити не на рівні закону, а саме в положеннях про конкретні території. При цьому загальним правилом щодо заказників є здійснення госпо­дарської, наукової та іншої діяльності, яка не суперечить цілям і завданням заказника, з додержанням загальних вимог екологічно­го законодавства.

Деякі вимоги щодо правового режиму територій та об'єктів при­родно-заповідного фонду містяться і в природоресурсних кодексах та законах. Ними, зокрема, обмежується режим загального лісо-, водокористування, а також користування рослинним світом і об'єктами тваринного світу на відповідних територіях.

Землі територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Статус земель, зайнятих під територіями та об'єктами природно-за­повідного фонду, визначається Законом «Про природно-за­повідний фонд України» та ЗК України.

625

Розділ XIX. Правові засади формування ... екологічної мережі України

В ідповідно до статей 19 та 43 ЗК України ці землі віднесено до категорії земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Законодавство про природно-заповідний фонд щодо кожної ка­тегорії природно-заповідного фонду передбачає особливості зе­мельних правовідносин.

Так, при створенні природних заповідників, національних при­родних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків і зоо­логічних парків ділянки землі та водного простору з усіма природ­ними ресурсами повністю вилучаються з господарського викорис­тання і надаються цим юридичним особам, як правило, в постійне ко­ристування. При цьому до складу територій національних природ­них парків можуть включатися ділянки землі та водного простору інших землевласників та землекористувачів.

Біосферні заповідники створюються на базі природних за­повідників, національних природних парків з включенням до їх складу територій та об'єктів природно-заповідного фонду інших категорій та інших земель.

Регіональні ландшафтні парки організовуються, як правило, без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів, але законодавство не виключає можливості такого вилучення.

Оголошення заказників, пам'яток природи та заповідних уро­чищ провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів. Водно­час власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених відповідними територіями чи об'єктами природно-заповідного фонду, беруть на себе зобов'язан­ня щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Оголошення парків—пам'яток садово-паркового мистецтва про­вадиться з вилученням у встановленому порядку або без вилучен­ня земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.

Якщо територія, на якій створюється об'єкт природно-за­повідного фонду, що потребує надання йому відповідної ділянки, перебуває у власності або в користуванні громадян або юридичних осіб, земельне законодавство дозволяє вилучення чи викуп таких земель органами державної влади та місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, відносячи викуп земельних ділянок

626