§ 2. Фінансування екологічних заходів

П орядок формування коштів Державного фонду, їх розподіл та контроль за використанням регулюється також Положенням про Державний фонд охорони навколишнього природного середовища, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України в редакції від 15 лютого 2002 р. Зокрема, у Положенні зазначено, що Держав­ний фонд є складовою частиною Державного бюджету України. Фонд створено з метою концентрації коштів і цільового фінансу­вання природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, пов'яза­них з охороною навколишнього природного середовища, які спря­мовані на запобігання, зменшення та усунення забруднення навко­лишнього природного середовища, в тому числі фінансування на­укових досліджень з цих питань.

Фонд формується за рахунок коштів збору за забруднення на­вколишнього природного середовища та інших коштів, визначених законодавством. Головним розпорядником коштів Державного фонду є Мінприроди України в особі його міністра. Кошти Фонду спрямовуються на фінансування середовищеохоронних та ресур­созберігаючих заходів, що відповідають основним напрямам дер­жавної політики у сфері довкілля. Кошти Фонду можуть надава­тися і на повороьній основі як пільгові коротко- і довгострокові позички у випадках, передбачених законом про Державний бюджет України. Ці кошти використовуються в межах бюджетних програм, визначених законодавством, згідно з кошторисами доходів і ви­датків, які затверджуються міністром охорони навколишнього при­родного середовища за погодженням з Мінфіном. Переліки приро­доохоронних заходів у межах бюджетних програм Фонду погоджу­ються Кабінетом Міністрів України за поданням Мінприроди Ук­раїни. Забороняється використання коштів Фонду на заходи, не включені до затвердженого Кабінетом Міністрів України Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів¹.

У складі республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих бюджетів створюються республі­канський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища за рахунок зборів за за­бруднення навколишнього природного середовища, цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та

¹ Відповідний Перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. № 1147. — Зібрання постанов Уряду України. — 1996. — № 18. - Ст. 505.

305

Розділ X. Економіко-правовий механізм природокористування та охорони ...

г ромадян. Положення про республіканський фонд Автономної Республіки Крим, обласні та місцеві (сільські, селищні, міські) фонди охорони навколишнього природного середовища затверд­жуються відповідними радами. Принципи використання коштів цих фондів такі ж, як і коштів Державного фонду.

Відповідно до Закону «Про охорону навколишнього природно­го середовища» кошти від збору за забруднення навколишнього природного середовища розподіляються між відповідними місце­вими, обласними та республіканським Автономної Республіки Крим, а також Державним фондами охорони навколишнього при­родного середовища у співвідношенні відповідно 20, 50 і 30 %, а між Київським та Севастопольським міськими та Державним фон­дами охорони навколишнього природного середовища — у співвідношенні 70 і 30 %.

В Україні можуть утворюватись й інші фонди для стимулюван­ня і фінансування заходів щодо охорони навколишнього природ­ного середовища, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Власні кошти підприємств, установ та організацій. Основним джерелом фінансування капітального будівництва в екологічній сфері залишаються кошти підприємств, установ та організацій. Обов'язкових нормативів для відрахування на зазначені потреби законодавство не встановлює. Питанню залучення коштів підприємств, установ та організацій відповідає принцип «забрудню­вач платить». Відповідно до цього принципу будь-який суб'єкт господарювання має платити за негативний вплив своєї діяльності на навколишнє середовище. Принцип грунтується на ідеї створен­ня умов економічної заінтересованості забруднювачів здійснювати екологічні заходи. Запровадження цього принципу є однією з умов входження нашої країни до Європейського Союзу.

В період переходу до ринкових відносин формування стабільних джерел фінансування екологічних заходів, створення відповідних фінансово-економічних важелів (інвестиційних, податкових, кре­дитних тощо) має стати органічною складовою системи управління і регулювання економіки, стимулювання охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу країни. І це при тому, що в найб­лижчій перспективі країна буде обмежена у коштах, необхідних для поліпшення стану навколишнього природного середовища та забез­печення раціонального використання природних ресурсів. «Основні

306