§ 3. Стандартизація і нормування в галузі охорони ... Природного середовища

я ких нормується та ідентифікація яких у зворотних водах є обов'язковою, обсягу витрат зворотних вод та інших необхідних для розрахунків даних.

У документах, що входять до складу проекту нормативів ГДС, зазначаються фактичні дані про наявність забруднюючих речовин, що скидаються водокористувачем у поверхневі водні об'єкти, або таких, концентрація яких у зворотній воді збільшується порівняно із забраною водою (наприклад, на теплових або атомних електро­станціях), ліміти на скидання, проекти нормативів ГДС та гранич­но допустимих рівнів токсичності, плани заходів щодо зменшення скидання забруднюючих речовин для поетапного досягнення еко­логічного нормативу якості води у водному об'єкті. До цих доку­ментів додаються відповідні матеріали обґрунтування, у разі відсут­ності яких проекти нормативів ГДС не розглядаються. До складу матеріалів обґрунтування проектів ГДС мають включатися резуль­тати виконання робіт на різних етапах як розділи пояснювальної записки, а саме: підготовка вихідних даних для розрахунку ГДС ре­човин; визначення розрахункових умов та розроблення проекту (розрахунок) ГДС речовин; правове та методичне забезпечення обґрунтування схеми і моделі розрахунку ГДС речовин з урахуван­ням специфіки водокористування.

Ще один важливий акт у даній галузі — Порядок розробки і за­твердження нормативів гранично допустимих викидів забруднюю­чих речовин зі стаціонарних джерел, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. Цей Порядок виз­начає вимоги щодо розроблення та затвердження нормативів гра­нично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукуп­ності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в ат­мосферне повітря зі стаціонарних джерел.

Передбачається, що нормативи гранично допустимих викидів за­бруднюючих речовин зі стаціонарних джерел визначаються за мето­дикою, яка затверджується Мінприроди України, з метою забезпе­чення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня техно­логічних процесів, технічного стану обладнання та газоочисних ус­тановок, вимог національного законодавства і законодавства Євро­пейського Союзу та розробляються: на одиницю маси за одиницю часу; на одиницю продукції чи сировини.

235

Розділ VIII. Основні функції державного управління в галузі охорони ...

С тосовно допустимих викидів забруднюючих речовин або їх сумішей (включаючи ступінь розведення) встановлюються техно­логічні нормативи, що складаються з: поточних технологічних нор­мативів — для діючих окремих типів обладнання, споруд на рівні підприємств з найкращою існуючою технологією виробництва ана­логічних за потужністю технологічних процесів; перспективних технологічних нормативів — для нових і таких, що проектуються, будуються або модернізуються, окремих типів обладнання, споруд з урахуванням передових вітчизняних і світових досягнень у відповідній сфері.

У п. 5 Порядку зазначається, що для нових стаціонарних дже­рел і таких, що проектуються, будуються або модернізуються, ок­ремих типів обладнання, споруд нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин розробляються з урахуванням передових вітчизняних і світових технологій та досягнень у розроб­ленні технологій зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Якщо законодавством Європейського Союзу для нових стаціонарних джерел і таких, що проектуються, будують­ся або модернізуються, встановлено нормативи гранично допусти­мих викидів забруднюючих речовин, в Україні застосовуються норми цього законодавства.

Далі йдеться про те, що нормативи гранично допустимих вики­дів забруднюючих речовин для діючих стаціонарних джерел вста­новлюються за середніми показниками викидів, визначених для типів устаткування, де обсяги таких викидів є найменшими:

— для 12 відсотків типів устаткування — за наявності ЗО чи більше типів;

— для 5 типів устаткування — за наявності менш як ЗО типів. При цьому визначається, що перелік типів устаткування, за

якими розробляються нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин зі стаціонарних джерел, визначається Міністерством охорони навколишнього природного середовища.

Встановлено також, що нормативи гранично допустимих вики­дів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел розробляються заінтересованими органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства, установи, організації, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря із стаціонар­них джерел, і затверджуються міністерством. У свою чергу це міністерство здійснює не рідше ніж один раз на 10 років перегляд

236