§ 3. Постійне та тимчасове природокористування

£ 3. Постійне та тимчасове природокористування

За ознакою терміну, на який природні ресурси (об'єкти, їх час­тини) надаються в користування, розрізняється постійне і тимча­сове природокористування.

Правом постійного природокористування визнається володіння і користування природною ділянкою без заздалегідь установленого строку.

Земельний кодекс України, інші акти земельного законодавства визначають умови надання в постійне користування земель та ре­алізації відповідного права. Виділимо основні з них:

• в постійне користування передаються лише земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності;

• таке право може набуватися тільки юридичними особами;

• право постійного землекористування надається лише підпри­ ємствам, установам та організаціям державної чи комунальної форм власності, а також відповідно до змін, внесених до частини другої ст. 92 ЗК України Законом України від 12 травня 2004 р. — громадським організаціям інвалідів України, їх підприємствам (об'єднанням), установам та організаціям;

• громадяни та юридичні особи, які мали в постійному корис­ туванні земельні ділянки до прийняття ЗК України 2001 р., але згідно з ним не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2005 р. переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них (п. 6 перехідних положень ЗК України);

• в постійне користування можуть передаватися землі не тільки сільськогосподарського призначення, а й лісового, водного фондів, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного при­ значення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного при­ значення тощо;

• право постійного природокористування за статусом набли­ жається до права власності, однак постійний землекористувач, на відміну від власника, не може на свій розсуд розпоряджатися на­ даною йому природною ділянкою: продати її, закласти, подарува­ ти тощо. Ніякі юридичні дії, пов'язані з природними об'єктами Державної та комунальної власності, що знаходяться в постійному користуванні, неможливі без участі власника або без його фор­ мальної згоди (від його імені — органів державної влади чи місце­ вого самоврядування);

105

Розділ V. Право природокористування

• п раво постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує відпо­ відне право, та його державної реєстрації (ст. 125 ЗК України); документом, що посвідчує право постійного користування земель­ ною ділянкою, так само як і право власності на землю, є держав­ ний акт (ст. 126 ЗК України), форма якого затверджена Постано­ вою Верховної Ради України від 13 березня 1992 р. «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею»;

• надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведен­ ня цих ділянок (ст. 123 ЗК України);

• земельні ділянки, надані у постійне користування, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та місцевого самоврядування в порядку, що вста­ новлюється статтями 149—151 ЗК України;

• у разі ліквідації державного чи комунального підприємства, установи, організації землі, які перебувають у їх постійному кори­ стуванні, за рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування переводяться до земель запасу або надаються іншим громадянам та юридичним особам для вико­ ристання за їх цільовим призначенням (ст. 24 ЗК України).

Стаття 123 ЗК України встановлює процедуру надання в постійне користування земельних ділянок. Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки в постійне користуван­ня із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської чи Севасто­польської міських державних адміністрацій або сільської, селищ­ної, міської ради. До цього клопотання додаються документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

Відповідний орган державної влади або орган місцевого само­врядування розглядає клопотання у місячний строк і надає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Після цьо­го юридична особа, що бажає отримати земельну ділянку в постійне користування, замовляє проект відведення відповідної ділянки. Умови і строки розроблення таких проектів визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт. Про­ект відведення земельної ділянки погоджується із землекористува-

106