§ 1. Поняття ... Управління в галузі охорони ... Природного середовища

с тва, транспорту, космічної діяльності тощо) чи сферах управління (зокрема, в сфері інформації, освіти, статистики, стандартизації, фінансів тощо). Для цих органів (Міністерство економіки України, Міністерство освіти і науки України, Міністерство палива та енер­гетики України, Міністерство промислової політики України, Міністерство транспорту України, Міністерство фінансів України, Державний комітет статистики України, Державний комітет Ук­раїни з будівництва та архітектури, Державний комітет України з енергозбереження, Державний комітет України з питань житлово-комунального господарства, Національне космічне агентство Ук­раїни та інші) управління охороною навколишнього природного середовища є складовою основної функції щодо забезпечення ре­алізації державної політики з певних питань.

У загальних рисах повноваження зазначених центральних ор­ганів виконавчої влади визначені у Загальному положенні про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої вла­ди, затвердженому Указом Президента України від 12 березня 1996 р. Зокрема, на центральні органи виконавчої влади покладе­но забезпечення формування та реалізації державної політики як у цілому, так і за відповідними напрямами, включаючи охорону довкілля, розробку механізму її реалізації; прогнозування розвитку економіки у виробничій, науково-технічній, мінерально-сиро-винній, паливно-енергетичній, фінансовій та інших сферах; підго­товку пропозицій щодо забезпечення екологічної безпеки тощо.

Діяльність органів державного управління в галузі охорони на­вколишнього природного середовища базується на принципах, які відбивають вихідні положення щодо організації державного уп­равління в даній сфері, що визначені в законах та інших норматив­но-правових актах, які регулюють відносини в сфері взаємодії суспільства та природи. Узагальнюючи ці засадничі положення, можна виділити основні принципи державного управління в цій сфері суспільних відносин, а саме: забезпечення законності при здійсненні державного управління; поєднання комплексного та ди­ференційованого підходів в управлінні охороною навколишнього природного середовища; поєднання державного управління із са­моврядним управлінням в цій сфері; впровадження басейнового управління; програмно-цільове забезпечення розробки і реалізації заходів у галузі охорони довкілля, забезпечення екологічної безпе­ки, раціонального використання природних ресурсів.

169

Розділ VII. Державне управління в галузі охорони ... природного середовища

П ринцип законності при здійсненні державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища. Цей принцип озна­чає, що органи державного управління в цій сфері, їх посадові осо­би в процесі своєї діяльності мають керуватися приписами законо­давства, що визначають їх повноваження, порядок прийняття відповідних управлінських рішень (щодо реалізації проектів госпо­дарської діяльності, зупинення чи припинення екологічно небез­печної виробничої та іншої господарської діяльності, організації заповідників тощо), надання управлінських послуг екологічного характеру (надання екологічної інформації за запитами громадян; організації та здійснення лабораторного визначення показників складу та властивостей проб, відібраних з об'єктів довкілля, скидів, викидів, відходів; підготовки документації щодо проведення акре­дитації вимірювальних лабораторій підприємств; підготовки доку­ментації щодо дотримання екологічних вимог об'єктами, що при­ватизуються, тощо) та екологічні вимоги щодо заходів, які вони мають розробляти з метою забезпечення охорони довкілля, еко­логічної безпеки, раціонального використання природних ресурсів.

Законність у цій сфері державного управління забезпечується судовим захистом екологічних прав юридичних та фізичних осіб у разі їх порушення органами виконавчої влади чи їх посадовими особами, притягненням посадових осіб органів виконавчої влади до юридичної відповідальності за порушення еколого-правових ви­мог та інших приписів законодавства, що регламентує діяльність органів державного управління в сфері охорони навколишнього природного середовища.

Принцип поєднання комплексного та диференційованого підходів в управлінні охороною навколишнього природного середовища. Запрова­дження цього принципу зумовлено, з одного боку, тим, що взаємо­залежність природних ресурсів, нерозривність екозв'язків у при­родних процесах потребує проведення в даній сфері єдиної науко­во-технічної політики, координації зусиль усіх органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та громадян у розробці та здійсненні заходів щодо охорони довкілля, використання природ­них ресурсів, забезпечення екологічної безпеки; комплексність пе­редбачає й усебічне врахування всіх чинників (екологічних, еко­номічних, технічних, соціальних та ін.), що можуть вплинути на ефективність природоохоронних заходів, а з іншого боку, — при­таманна окремим природним ресурсам особливість (екологічна,

170