logo search
Ekolohichne_pravo_Ukrainy шемшученко

§ 5. Правові аспекти біологічної безпеки при поводженні з гмо

р ізноманіття, спільне отримання на справедливій та рівній основі вигод, пов'язаних із використанням генетичних ресурсів. Низка положень цієї конвенції стосується здійснення діяльності у сфері сучасної біотехнології, у тому числі генної інженерії. Зокрема, у ній визначається: доступ до генетичних ресурсів; передача біотех-нологій; розподіл вигод, пов'язаних із використанням біотехно­логії; питання біобезпеки. У ст. 19 конвенції звертається увага на необхідність прийняття додаткового документа, який визначав би порядок безпечної передачі, використання та застосування гене­тично-модифікованих організмів, що є результатом біотехнології та здатні негативно впливати на збереження і стале використання біологічного різноманіття; умови міждержавного обміну наявною інформацією про правила використання таких організмів та поря­док дотримання техніки безпеки при поводженні з ними, а також про потенційно можливий шкідливий вплив генетично-модифіко­ваних організмів на довкілля тощо.

Крім безпосередньої вказівки на необхідність прийняття спеціального документа, який регламентував би порядок повод­ження з генетично-модифікованими організмами, потреба у прий­нятті такого роду нормативного акта пояснювалася цілою низкою причин. Серед них можна виділити такі взаємозумовлені обстави­ни, як: швидкий розвиток та поширення сучасної біотехнології; надходження продуктів генної інженерії на світовий ринок товарів; ймовірність неконтрольованого вивільнення генетично-модифіко­ваних організмів у довкілля; наявність потенційного ризику для здоров'я людини та навколишнього природного середовища при поводженні з генетично-модифікованими організмами та про­дукцією із вмістом генетично-модифікованих компонентів. Оскільки зупинити розвиток біотехнології сьогодні неможливо і не потрібно, то важливим фактором стає розробка заходів її безпеки щодо довкілля та здоров'я людини, а також механізму їх ефектив­ної реалізації. Це було ще одним чинником, який зумовлював по­требу прийняття спеціального документа. Оскільки на час обгово­рення питання про доцільність чи недоцільність прийняття відповідного спеціального міжнародного документа щодо генетич­но-модифікованих організмів факт розміщення на ринку продуктів біотехнології вже відбувся, то, безумовно, виникла потреба у ви­робленні таких міжнародно-правових норм, які б, не перешкоджа­ючи розвиткові торговельних відносин на світовому ринку про-

157

Розділ VI. Екологічна безпека та її правове забезпечення

д укції, забезпечували при цьому належний захист довкілля та здо­ров'я людей.

У результаті тривалої роботи, яка супроводжувалася бурхливими дебатами, 29 січня 2000 р. у Монреалі (Канада) було підписано Протокол з біобезпеки до Конвенції про біологічне різноманіття, який набув чинності 11 вересня 2003 р. Основною метою Прото­колу є забезпечення належного рівня захисту людини та навко­лишнього природного середовища у сфері передачі, обробки та ви­користання генетично-модифікованих організмів, які є результа­том сучасної біотехнології, при цьому основна увага приділяється транскордонному переміщенню.

Цей документ розроблений з урахуванням принципу застережен­ня, який має застосовуватись у разі «прийняття рішень в умовах наукової невизначеності щодо шкідливих наслідків запропонованої діяльності для навколишнього середовища та здоров'я людей»1 і є одним з найважливіших у процесі запобігання заподіянню шкоди довкіллю ще до того, як вона виникне. Зокрема, у ст. 11 цього Протоколу зазначається, що «відсутність наукової достовірності у зв'язку із нестачею відповідних наукових інформаційних даних та знань, які стосуються масштабів можливого несприятливого впли­ву живого зміненого організму на збереження та стале використан­ня біологічного різноманіття в Стороні імпорту, з урахуванням та­кож ризиків для здоров'я людини, не є перепоною для Сторони імпорту у прийнятті відповідного рішення стосовно імпорту тако­го живого зміненого організму, призначеного для безпосереднього використання як продовольства або корму чи для обробки, з ме­тою запобігання або максимального обмеження такого можливого несприятливого впливу»2. Це положення Протоколу є суттєвою новелою в сучасному міжнародному екологічному праві3, адже вперше в міжнародно-правовому документі знайшли закріплення юридичні наслідки поведінки, які базуються на застосуванні прин­ципу застереження.

1 Кравченко С.М., Андрусевич А.О., Бонайн Дж. Актуальні проблеми міжнародно­ го права охорони навколишнього середовища. — Львів, 2002. — С. 32—33.

2 Картахенский протокол по биобезопасности к Конвенции о биологическом разнообразии // Збірник міжнародно-правових актів у сфері охорони довкілля. — Львів, 2002. - С. 347.

3 Тустановська І. Правова регламентація поводження з генетично-модифікова­ ними організмами в деяких міжнародних документах //Вісник екологічної адвока­ тури. - 2001. - № 16. - С. 16-17.

158