§ 3. Державне управління і контроль у сфері поводження з відходами ...

Д о повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами належить серед іншого здійснення контролю за використанням відходів з урахуванням вимог безпеки для здоров'я людей і навколишнього природного середовища; розроблення схем санітарного очищення населених пунктів; складання і ведення реєстру об'єктів утворен­ня, оброблення та утилізації відходів і реєстру місць видалення відходів; організація ведення обліку утворення, оброблення, знеш­кодження, утилізації та видалення відходів, їх паспортизації; ор­ганізація збирання і видалення побутових відходів; затвердження за поданням органів спеціально уповноваженого центрального ор­гану виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на утворення та розміщення відходів; визначення в установленому за­коном порядку розміру платежів за розміщення відходів; забезпе­чення ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів самостійно або за рішенням уповноважених на те органів; зупинення дії дозволу на експлуатацію об'єкта поводження з не­безпечними відходами в разі порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища; надання дозволів на будівництво або реконструкцію (експлуатацію) об'єкта поводжен­ня з відходами на відповідній території у порядку, визначеному за­коном та ін. Органи місцевого самоврядування, крім того, прийма­ють рішення про відвід земельних ділянок для розміщення відходів і будівництва об'єктів поводження з відходами.

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері поводження з відходами є Мінприроди України, на яке покладається здійснення комплексного управління у відповідній сфері, проведення державної екологічної експертизи, видача дозволів на здійснення операцій з відходами, у тому числі на їх транскордонне перевезення; контроль за веденням первинно­го обліку щодо поводження з відходами та їх паспортизацією; участь у нормотворчій роботі з питань, що регулюють поводження з відходами; затвердження переліку небезпечних властивостей відходів за погодженням з Державною санітарно-епідеміологічною службою України та ін. Компетенція Мінприроди України у даній сфері управління визначається Законом України «Про відходи» (ст. 23) та Положенням про це міністерство.

До відання Державної санітарно-епідеміологічної служби України У сфері поводження з відходами належить здійснення державного

733

Розділ XXI. Правове регулювання поводження з відходами виробництва ...

с анітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням державних санітарних норм, правил, гігієнічних нормативів під час поводжен­ня з відходами, а також забезпечення у відповідних нормативних документах вимог безпеки для здоров'я людини; проведення дер­жавної санітарно-гігієнічної експертизи і видача її висновків щодо об'єктів поводження з відходами; встановлення санітарно-гігієнічних вимог до продукції, що виробляється з відходів, видача гігієнічного сертифіката на неї; методичне забезпечення та здійснення контролю при визначенні рівня небезпечності відходів та інші функції, передбачені законами України.

Управлінська діяльність зазначених органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та інших відповідно до покладених за­конодавством на них повноважень у сфері поводження з відхода­ми реалізується в межах організаційно-правових заходів (функцій), основними серед яких є:

• стандартизація і нормування;

• державний облік і звітність;

• економічне забезпечення відповідних заходів;

• контроль і нагляд;

• моніторинг та інформування;

• юридична відповідальність.

Стандартизація у сфері поводження з відходами. Згідно з Законом України «Про відходи» стандартизації підлягають поняття та терміни, що використовуються у сфері поводження з відходами, вимоги до класифікації відходів та їх паспортизації, способи виз­начення складу відходів та їх небезпеки, методи контролю за ста­ном накопичувачів, вимоги щодо безпечного поводження з відхо­дами, які забезпечують запобігання негативному впливу їх на на­вколишнє природне середовище та здоров'я людини, а також ви­моги щодо відходів як вторинної сировини (ст. 6). У системі діючих в Україні стандартів, зокрема у сфері стандартів навколиш­нього природного середовища (клас 13 «Довкілля» відповідно до «Класифікатора нормативних документів» ДК 004—99), виділено окремий підклас стандартів — «Відходи» 13.030, які містять основні поняття та терміни, що використовуються у сфері поводження з відходами, та загальні вимоги до них. Зазначений підклас у свою чергу поділяється на три групи: «Відходи взагалі» — 13.030.01, «Тверді відходи» — 13.030.10 та «Повторне використання» — 13.030.50. Перша група стандартів включає, наприклад, ДСТУ

734