§ 1. Поняття надзвичайної екологічної ситуації

Надзвичайні екологічні ситуації, що виникають внаслідок різного роду причин (господарської чи будь-якої іншої діяльності, аварій, катастроф, стихійних лих), негативно впливають на стан навколишнього природного середовища, є фактором утворення екологічної небезпеки для людини. Трансформування цього явища в юридичну категорію було забезпечено законами України «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Про зону надзвичайної екологічної ситуації», в яких надано визначення над­звичайної екологічної ситуації, зони надзвичайної екологічної ситуації, врегульовано інші питання, пов'язані з ліквідацією наслідків над­звичайних екологічних ситуацій.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про зону надзвичайної еколо­гічної ситуації» надзвичайна екологічна ситуація — це надзвичайна ситуація, за якої на окремій місцевості сталися негативні зміни в на­вколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави.

Із зазначеним визначенням кореспондуються визначення над­звичайних ситуацій, що містяться в інших нормативно-правових актах. Перше таке визначення на законодавчому рівні з'явилося в Законі України «Про цивільну оборону», згідно з яким надзвичай­на ситуація — це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою,

695

Розділ XX. Правове регулювання відносин щодо надзвичайних ... ситуацій

с тихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою по­жежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

Потім це визначення з певною модифікацією було включено до Закону України «Про захист населення і територій від надзвичай­них ситуацій техногенного та природного характеру». У п. 1 ст. 1 цього закону зазначається, що надзвичайна ситуація техногенного та природного характеру — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на вод­ному об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, в тому числі епідемією, епізо­отією, епіфітотією, пожежею, яке призвело (може призвести) до неможливості проживання населення на території чи об'єкті, ве­дення там господарської діяльності, загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

Варіант визначення надзвичайної ситуації включено й до Зако­ну України «Про аварійно-рятувальні служби». У п. 1 ст. 1 закону зазначається, що надзвичайна ситуація — це порушення нормаль­них умов життя і діяльності людей на території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

Така розпорошеність на законодавчому рівні визначень поняття «надзвичайна ситуація» пояснюється пристосуванням його до вирішення специфічних завдань, що ставляться перед конкретним законом. При цьому не важко помітити, що у більшості наведених визначень, за винятком тих, що містяться в законах України «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Про зону надзвичайної екологічної ситуації», екологічний фактор не є домінуючим. Визначення, що містяться у законах України «Про цивільну оборону», «Про захист населення і територій від надзви­чайних ситуацій техногенного та природного характеру», «Про аварійно-рятувальні служби» розраховані на висвітлення всіх ас­пектів ситуацій, які визнаються надзвичайними за різними обста­винами і не завжди пов'язані з негативним впливом техногенних та природних чинників на екологічні умови життєдіяльності людини.

Так, за класифікацією надзвичайних ситуацій, що надається п. 8 Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій, затвердже-

696