§ 3. Природно-заповідний фонд України

• н езаконної рубки або пошкодження деревних видів рослин і таких, що мають здерев'яніле стебло, до ступеня припинення рос­ ту (додаток 1 до відповідної постанови);

• пошкодження деревних видів рослин і таких, що мають зде­ рев'яніле стебло, до ступеня неприпинення росту (додаток 2);

• знищення або пошкодження лісових культур, молодняку природного походження, самосіву на площах, призначених для лісовідновлення, сіянців і саджанців у розсадниках та на план­ таціях, газонів і квітників (додаток 3);

• знищення або пошкодження трав'яного покриву (додаток 4);

• незаконного збору (або знищення) дикорослих нижчих і ви­ щих трав'янистих рослин, їх квітів і плодів, ягід, горіхів, лікарсь­ кої та технічної сировини, живиці та інших деревних соків, лісової підстилки, другорядних лісових матеріалів, грибів (додаток 5);

• незаконного добування чи знищення тварин, пошкодження або знищення їх жител, місць перебування і розмноження (дода­ ток 6);

• пошкодження карстово-спелеологічних, геологічних та гідро­ логічних об'єктів (додаток 7);

• проїзду транспорту, прольоту та посадки літальних апаратів (додаток 8);

• самовільного використання їх земель (додаток 9);

• знищення або пошкодження інформаційно-охоронних та інших знаків (додаток 10);

• знищення або пошкодження осушувальних канав, дренажних і протиерозійних систем, шляхів, рекреаційних об'єктів та інших споруд (додаток 11).

Дія відповідних такс не поширюється на господарські зони національних природних парків та зони антропогенних ланд­шафтів біосферних заповідників, а також на види рослин і тварин, занесені до Червоної книги України (для останніх передбачена спеціальна таксова відповідальність).

Відповідною постановою не передбачені такси за порушення правил відпуску деревини на пні під час здійснення лісогосподар­ських заходів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду. За такі порушення застосовуються майнові стягнення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 берез­ня 1993 р., збільшені у півтора раза.

Розмір відшкодування шкоди, заподіяної порушенням еко­логічного законодавства у межах територій та об'єктів природно-

21 5-200 641

Розділ XIX. Правові засади формування ... екологічної мережі України

з аповідного фонду, обчислюється за встановленими таксами, упов­новаженими посадовими особами Мінприроди України і його органів на місцях, заповідників, національних природних парків та інших природоохоронних установ, підприємств, установ та орга­нізацій, у віданні яких перебувають території та об'єкти природно-заповідного фонду, а також інших спеціально уповноважених органів, яким надано право накладати адміністративні стягнення.

Як правило, обов'язок відшкодувати заподіяну шкоду виникає у осіб, винних у правопорушенні. Законодавство, однак, передбачає і можливість настання майнової відповідальності без вини, так зва­ної об'єктивної, або абсолютної, відповідальності. Обов'язок ком­пенсувати шкоду, заподіяну територіям та об'єктам природно-за­повідного фонду, в цьому випадку покладається на осіб (фізичних чи юридичних), що володіють джерелами підвищеної екологічної небезпеки, якщо вони не доведуть, що така шкода виникла внаслі­док стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих.

Майнова шкода, заподіяна об'єктам природно-заповідного фонду, може стягуватись із винних (відповідальних) осіб як одно­часно з розглядом кримінальної справи чи справи про адміністра­тивне правопорушення, так і незалежно від такого розгляду, в по­рядку цивільного судочинства.

До дисциплінарної відповідальності можуть притягуватись особи, винні в невиконанні або неналежному виконанні своїх трудових обов'язків, пов'язаних зі здійсненням природоохоронних заходів у сфері охорони, збереження та відтворення територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Йдеться, зокрема, про працівників служби охорони природно-заповідного фонду, лісової охорони, ри­боохорони та деякі інші категорії працівників. Такі обов'язки по­кладаються на них трудовим договором, укладеним між працівни­ком та власником підприємства, установи, організації або уповно­важеним ним органом.

Види дисциплінарних стягнень та порядок їх накладення регу­люються КЗпП. Згідно зі ст. 147 цього кодексу до порушників тру­дової дисципліни, винних у невиконанні своїх трудових обов'язків, може бути застосовано один з двох видів стягнення: догану або звільнення з роботи.

При цьому для окремих категорій працівників статутами і поло­женнями про дисципліну цих категорій працівників можуть перед­бачатися також інші дисциплінарні стягнення.

642