logo search
Ekolohichne_pravo_Ukrainy шемшученко

§ 3. Природно-заповідний фонд України

н еоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією ко­лекції або без такої.

Відповідно до ст. 90 КпАП встановлена відповідальність за по­рушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, а саме за порушення умов оселення (зро­стання) таких видів, незаконне вилучення з природного середови­ща рослин, занесених до Червоної книги України, невиконання вимог наданих дозволів на вилучення з природного середовища та здійснення інших видів використання тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, а також порушення умов утримання тварин і рослин цих видів у ботанічних садах, дендрологічних та зоо­логічних парках, інших спеціально створених умовах, що призвело до їх загибелі. Відповідні порушення зумовлюють накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян з конфіскацією незаконно добутого і на посадових осіб — від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно добутого.

Заходи адміністративного стягнення накладаються районними (міськими) судами або органами адміністративної юрисдикції, на які КпАП покладені відповідні повноваження.

Так, справи про правопорушення, передбачені статтями 88 — 882, а також статтями 90 та 91, розглядаються суддями районних (міських) судів, а справи про правопорушення, передбачені ст. 87 КпАП, — органами спеціально уповноваженого центрального ор­гану виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природно­го середовища України.

За найбільш тяжкі правопорушення, що містять ознаки складу злочину, тобто суспільно небезпечного діяння, передбаченого однією зі статей КК України, винні особи притягуються до кримінальної відповідальності. Така відповідальність, зокрема, за­стосовується за умисне знищення або пошкодження територій, взя­тих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду (ст. 252 КК України). Такі діяння зумовлюють накладення на вин­них штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або обмеження волі щодо них на строк до трьох років. Якщо ж відповідні дії вчинені за обтяжуючих обставин (шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки) (частина

639

Розділ XIX. Правові засади формування ... екологічної мережі України

д руга цієї статті), то кримінальна відповідальність настає у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до 12 років.

Незаконне полювання, незаконна порубка лісу є правопору­шеннями, за які може настати як адміністративна, так і криміна­льна відповідальність. Остання — за наявності обтяжуючих (кваліфікуючих) ознак. Однією з них є вчинення незаконного по­лювання в заповідниках або на інших територіях та об'єктах при­родно-заповідного фонду (статті 246, 248 ККУ).

Практично завжди при вчиненні правопорушення у відповідній сфері заподіюється майнова шкода природним об'єктам, природ­ним комплексам чи природним умовам. Обов'язок відшкодувати цю шкоду, який покладається на винну особу, має ряд відміннос­тей від цивільно-правової відповідальності, до якої притягуються винні в заподіянні шкоди товарно-матеріальним цінностям, відповідно до ЦК України. Ці відмінності стосуються особливос­тей самого об'єкта посягання, методів обчислення розміру за­подіяної шкоди та її стягнення. Така шкода підлягає відшкодуван­ню в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення (ст. 69 Закону «Про охорону навколишнього природно­го середовища»). Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для викори­стання за цільовим призначенням.

Стаття 65 Закону «Про природно-заповідний фонд України» визначає особливості застосування майнової відповідальності за порушення відповідного законодавства. Зокрема, розміри шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-за­повідний фонд, визначаються на основі кадастрової еколого-еко-номічної оцінки включених до його складу територій та об'єктів, що проводиться відповідно до закону, та спеціальних такс, які за­тверджуються Кабінетом Міністрів України. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 1998 р. «Про затверджен­ня такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України» було затвердже­но такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної природним комплексам територій та об'єктів природно-заповідного фонду юридичними і фізичними особами внаслідок:

640