§ 3. Міжнародно-правове регулювання охорони та використання ...

к ретні зобов'язання сторін конвенції і Протоколу по обмеженню і скороченню викидів парникових газів, які не регулюються монре-альським протоколом, а також інших речовин, які призводять чи можуть призвести до змін клімату.

Космічний простір. За межами земної атмосфери починається космічний простір (космос). Висоти від 65 до 1000 км вважаються ближнім космосом, а понад 1000 км — далеким космосом. Міжна­родною авіаційною федерацією політ реєструється як космічний, починаючи з висоти 100 км. Саме на цій висоті космічний апарат може здійснити повний орбітальний оберт навколо Землі, після чого починається його входження в щільні шари атмосфери, галь­мування і падіння на Землю (якщо об'єкт не згорів у щільних ша­рах атмосфери)¹.

На сьогодні статусом космічних володіють близько 30 держав світу, але тільки кілька з них здійснюють повний (замкнений) цикл космічної діяльності ■— від розробки космічної техніки до утилізації її залишків. В їх числі — Україна.

Базові норми і принципи міжнародного космічного права зосе­реджені в п'яти основних договорах ООН з питань космічної діяльності: Договір про принципи діяльності держав по дослідженню та використанню космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 19 грудня 1966 р. (Договір з космосу); Угода про рятування космонавтів, повер­нення космонавтів і повернення об'єктів, запущених у космічний простір, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 19 грудня 1967 р. (Угода про рятування); Конвенція про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об'єктами, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 29 листопада 1971 р. (Конвенція про відповідальність); Конвенція про реєстрацію об'єктів, що запуска­ються в космічний простір, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 12 листопада 1974 р. (Конвенція про реєстрацію); Угода про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах, прийнята Ге­неральною Асамблеєю ООН 5 грудня 1979 р. (Угода про Місяць)¹.

У цих актах закріплені основні принципи міжнародного космічного права, а саме: загальна заінтересованість всього людст­ва у використанні космічного простору в мирних цілях; досліджен-

¹ Международное космическое право. — М., 1999. — С. 54—55.

2 Космічне право України: 36. національних і міжнародних правових актів. — К., 2001 - С. 88-120.

779

Розділ XXII. Міжнародне право навколишнього середовища

н я та використання космічного простору мають бути спрямовані на користь усіх держав, незважаючи на рівень їх економічного та наукового розвитку; міжнародне співробітництво в галузі вивчення та освоєння космосу в мирних цілях; космос та небесні тіла мають бути доступні для дослідження та використання всіма державами відповідно до міжнародного права; космос та небесні тіла не підля­гають привласненню жодною державою¹.

Космічна діяльність жодної космічної держави сьогодні не здійснюється самостійно". Переважна більшість космічних проектів та програм мають міжнародний характер.

Інтернаціональними є й екологічні наслідки космічної діяль­ності. Такі наслідки є складними, багатоаспектними та маловивче-ними. їх можна поділити на кілька груп. Так, за сферами поширен­ня відповідних впливів можна виокремити: а) екологічні проблеми, що виникають на території розташування об'єктів наземної космічної інфраструктури; б) екологічні наслідки, що впливають на райони падіння космічних об'єктів чи їх елементів; в) забруд­нення та засмічення навколоземного космічного простору; г) еко­логічні фактори, притаманні іншим специфічним середовищам (борт космічних суден, космічних станцій тощо).

Перші дві групи проблем підпадають під регулюючий вплив норм міжнародного та національного екологічного права. Відноси­ни щодо забруднення та засмічення навколоземного космічного простору підлягають регулюванню міжнародним космічним пра­вом. А обмеження впливу екологічних факторів на борту косміч­них суден, космічних станцій чи інших аналогічних об'єктів — сфера спільного регулювання міжнародного або національного космічного та екологічного права (залежно від юрисдикції космічного об'єкта, на якому відповідні проблеми виникають, і ха­рактеру самих проблем).

Об'єктами правової охорони від шкідливого впливу космічної діяльності є:

• населення і навколишнє природне середовище Землі — від впливу наземної космічної інфраструктури та падіння відпрацьова­ них космічних об'єктів чи їх елементів;

• життя та здоров'я космонавтів під час здійснення ними космічних польотів — від впливу природних екологічних факторів

¹ Международное космическое право. — М., 1999. — С. 55—56. 780