logo search
Ekolohichne_pravo_Ukrainy шемшученко

§ 2. Правове регулювання використання та охорони лісів

д ержавного значення, затверджена наказом Мінприроди України 31 березня 1993 р.).

Право постійного лісокористування припиняється у разі: добро­вільної відмови від лісокористування та від земельної ділянки лісо­вого фонду; закінчення строку, на який було надано право лісоко­ристування та надана земельна ділянка; припинення діяльності підприємства, установи, організації; вилучення земель лісового фонду для інших державних та громадських потреб; нецільове використання лісових ресурсів; порушення вимог, передбачених у лісорубному білеті (ордері) чи лісовому білеті, або порушення ви­мог лісового законодавства; систематичного невнесення земельно­го податку, плати за використання лісових ресурсів у строки, вста­новлені законодавством, а також орендної плати в строки, визна­чені договором, тощо. При цьому скасовується дозвіл на спеціаль­не використання лісових ресурсів органами лісового господарства, анулюється лісорубний квиток (ордер) чи лісовий квиток та прий­мається рішення ради про вилучення земельної ділянки з користу­вання.

Підстави для припинення права тимчасового користування зе­мельними ділянками лісового фонду визначені ст. 22 Лісового ко­дексу України.

Спеціальне використання лісових ресурсів та користування зе­мельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського гос­подарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і ту­ристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт є платни­ми. Плата проводиться за встановленими Кабінетом Міністрів Ук­раїни таксами на деревину лісових порід, що відпускаються на пні, і на живицю (Такси на деревину лісових порід, що відпускаються на пні, та на живицю, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р.), або у вигляді орендної плати чи до­ходу, одержаного від реалізації лісових ресурсів на конкурсній ос­нові (ст. 89 Лісового кодексу України). Розмір плати за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділян­ками лісового фонду встановлюється, виходячи з лімітів їх викори­стання на лісову продукцію та послуги з урахуванням якості і до­ступності (Порядок справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 липня 1998 р.; Інструкція про механізм справляння збору за

533

Розділ XVI. Правова охорона і використання лісів

с пеціальне використання лісових ресурсів та користування земель­ними ділянками лісового фонду, затверджена спільним наказом Держкомлісгоспу, Мінфіну, Мінекономіки, Мінекобезпеки та Дер­жавної податкової адміністрації України від 15 жовтня 1999 р., з наступними змінами). У разі застосування конкурсних умов ре­алізації лісових ресурсів плата за них встановлюється не нижче від діючих такс. Розмір орендної плати визначається за угодою сторін у договорі оренди, але не нижче встановлених такс на лісові ресур­си. Ради в межах своєї компетенції можуть встановлювати пільги щодо сплати платежів, передбачених лісовим законодавством.

Платежі за спеціальне використання лісових ресурсів державно­го значення в розмірі 80% зараховуються до державного бюджету, 20% відповідно до бюджету Автономної Республіки Крим та бюд­жетів областей. Плата за використання лісових ресурсів місцевого значення та за користування земельними ділянками лісового фон­ду зараховується до місцевих бюджетів.

Тепер щодо особливостей окремих видів права лісокористу­вання.

Заготівля деревини є основним лісовим користуванням у частині задоволення потреб суспільства у лісових ресурсах. Порядок за­готівлі деревини регулюється статтями 52—60 Лісового кодексу, Правилами відпуску деревини на пні в лісах України, затвердже­них постановою Кабінету Міністрів України 29 липня 1999 р. Пра­вила відпуску деревини на пні в лісах України — це система норм щодо встановлення лімітів, їх розподілу та видачі дозволів на за­готівлю деревини, живиці та інших продуктів лісу, строків і поряд­ку їх заготівлі та вивезення.

Заготівля деревини в порядку спеціального використання здійснюється під час рубок головного користування, що прово­дяться в стиглих деревостанах. Правила рубок головного користу­вання в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р., визначаються як система норм і ви­мог щодо здійснення рубок, в основу яких покладено дотримання принципів безперервного, невиснажливого і раціонального вико­ристання лісових ресурсів, збереження умов відтворення високо­продуктивних стійких насаджень, їх екологічних та інших корис­них властивостей.

У свою чергу рубки головного користування залежно від особ­ливостей лісів можуть бути вибіркові (вирубується частина дерев

534