§ 3. Адаптація екологічного законодавства України до європейського ...

к онодавство вимог доробку співдружності визнається недостатнім для позитивного висновку про те, що та чи інша держава гар­монізувала свою правову систему з європейською. Потрібно, щоб відповідні правові норми були впроваджені на практиці. Необхідно продемонструвати, що держава має управлінські та юридичні мож­ливості для застосування доробку співдружності. Таким чином, ме­ханізм гармонізації екологічного законодавства з правом навко­лишнього середовища ЄС має слідувати за такою схемою: розроб­ка та прийняття національних законодавчих актів, адаптованих до вимог доробку співдружності; їх практичне впровадження; приму­сові заходи до виконання встановлених вимог; можливість оцінки досягнутих результатів (ефективність законодавства).

У «Порядку денному 2000», прийнятому в ЄС, з цього приводу підкреслювалось, що не передбачається, щоб якась держава-канди-дат досягла повної відповідності доробку співдружності найближ­чим часом. Має бути розроблено реалістичні, довгострокові стра­тегії для поступової ефективної уніфікації і розпочато її реалізацію в усіх державах-кандидатах до моменту їх вступу до ЄС, зокрема в галузі боротьби з забрудненням води і повітря. В цих стратегіях ма­ють бути визначені ключові пріоритетні сфери й проблеми, завдан­ня, які мають бути вирішені до вступу в ЄС, а також графіки до­сягнення їх повного виконання в майбутньому. Забезпечення ви­конання зобов'язань слід ввести в усі договори про приєднання до ЄС. І хоча відповідний документ безпосередньо до України не спрямований, його дороговказне значення для нашої держави не викликає сумніву: з погляду визначення обсягів гармонізаційних робіт, їх основних напрямів і пріоритетів. Що ж стосується строків і конкретних етапів, то вони, безумовно, будуть встановлені Актом про приєднання, коли визріють економічні і політичні умови, оскільки відповідні акти індивідуально приймаються ЄС з кожною країною-кандидатом.

В Угоді про партнерство і співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами від 14 червня 1994 р. щодо України такі цілі і графіки їх досягнення не висувались, що свідчить про те, що в середньостроковій перспек­тиві ЄС не розглядає Україну як реального кандидата для вступу до ЄС. Однак з боку ЄС жодного разу не пролунало офіційних за­перечень можливості такого членства у більш віддаленій, довгост­роковій перспективі. А в Спільній стратегії Європейського Союзу

835

Розділ XXIII. Європейське право навколишнього середовища

щ одо України, схваленій Європейською Радою 11 грудня 1999 р., серед основних цілей відповідної стратегії визначено підтримку зміцнення співпраці між ЄС та Україною в контексті розширення ЄС.

А тому й зусилля України щодо гармонізації законодавства, в тому числі екологічного, з доробком співдружності знаходить гаря­чу підтримку з боку ЄС та його окремих інституцій.

Адаптація законодавства України до законодавства Європейсь­кого Союзу розглядається нашою державою як поетапне прийнят­тя та впровадження нормативно-правових актів України, розробле­них з урахуванням законодавства Європейського Союзу.

Державна політика України щодо адаптації законодавства фор­мується як складова частина правової реформи в Україні та спря­мовується на забезпечення єдиних підходів до нормопроектування, обов'язкового врахування вимог законодавства Європейського Со­юзу при нормопроектуванні, підготовки кваліфікованих спеціалістів, створення належних умов для інституційного, науко­во-освітнього, нормопроектного, технічного, фінансового забезпе­чення процесу адаптації законодавства.

Політико-правове та організаційне підґрунтя для проведення адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу створене Угодою про партнерство і співробітництво між Ук­раїною та Європейськими Співтовариствами та їх державами-чле-нами, якою, зокрема, визначено пріоритетні напрями наближення («апроксимації» — франц.) законодавства України до законодавст­ва ЄС.

Спільною стратегією Європейського Союзу щодо України, схва­леною Європейською радою на Гельсінському саміті 11 грудня 1999 р., Європейський Союз підтримав процес економічних пере­творень в Україні та поступового наближення законодавства Ук­раїни до законодавства Європейського Союзу у визначених пріоритетних сферах.

Останніми роками в Україні прийнято чимало законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань адаптації законодавст­ва України до права ЄС. Так, Стратегією інтеграції України до Європейського Союзу, затвердженою Указом Президента України від 11 червня 1998 р., співробітництво у галузі охорони довкілля визнано пріоритетом державної політики та предметом підвищеної уваги громадськості в європейських державах, одним з головних

836